Справа № 368/1952/24
2/368/317/25
"13" березня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі - Токовенко Н.О.
За участі:
Відповідач - приватний нотаріус Руденко А.В.
Третя особа - ОСОБА_1
Представник третьої особи - авдокат Матюшенков Д.В.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича, третя особа, - ОСОБА_1 , - про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини, суд, -
16.12.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича, третя особа, - ОСОБА_1 , - про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини, в прохальній частині якого позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:
1. Визнати заяву про відмову від прийняття спадщини, подану 20 серпня 2021 року, недійсною на підставі підробленого підпису, що не належить ОСОБА_2 .
2. Зобов'язати Приватного нотаріуса Руденка A.B. внести зміни до спадкової справи №60/2021, виключивши цю заяву із матеріалів справи.
Вимоги, викладені в прохальній частині заяви, позивач в мотивувальній її частині - обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , дружина позивача - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_3 заповіту складено не було, тому спадкування відбувалося за законом.
Позивач, ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги після смерті своєї дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України (ст. 1220, ст. 1221), спадкування здійснюється за законом, якщо інше не передбачено заповітом. Згідно з чинним законодавством, майно померлої є об'єктом спадкування та належить спадкоємцям першої черги, до яких відноситься чоловік померлої.
Спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_3 , включає:
1. Житловий будинок загальною площею 79,1 кв.м, житлова площа 57,8 кв.м, до якого примикає прибудова (А) та ганок (Н), з підсобними приміщеннями:
- душ (Б),
- туалет (В),
- сарай (Г),
- сарай (Д),
- погріб (Ж),
- паркан (Н).
Цей будинок з усіма спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей житловий будинок було набуте ОСОБА_3 на підставі Договору дарування від 03.03.2009 року.
2. Земельна ділянка, кадастровий номер 3222210100:01:404:0068, площею 0767 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка була отримана ОСОБА_3 шляхом приватизації, а державну реєстрацію земельної ділянки було проведено 01.06.2016 року.
Це майно було набуте лише ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі, а тому є об'єктом її особистої власності відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України (СК України). Водночас, зазначене майно є частиною спадщини померлої дружини позивача.
Окрім того, під час перебування у шлюбі між Позивачем та ОСОБА_3 було набуте спільне майно подружжя, а саме:
- Житловий будинок, загальною площею 100,2 кв.м, житлова площа 70,2 кв.м, з відповідними будівлями та спорудами:
- сарай (Б 1);
- літня кухня (Б2);
- гараж (БЗ);
- убиральня (В);
- погріб (П), -
- що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідоцтво про право власності на житловий будинок видано Кагарлицькою міською радою народних депутатів 23.11.1989.
2. Земельну ділянку, кадастровий номер 3222210100:01:404:0069, площею 0.0767 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата державної реєстрації: 07.07.2016.
3. Транспортні засоби:
- ЗИЛ-ММЗ модель 4502,1982 року випуску, об'єм двигуна 6000 куб. см, зареєстрований в ТСЦ МВС під номером №3242;
- VOLKSWAGEN модель Т5, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1900 куб. см, зареєстрований в ТЕЦ МВС під номером №3242.
Зокрема, до спадкової справи №60/2021, відкритої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Руденко А.В. після смерті спадкодавця, було подано заяви про прийняття спадщини від нього, - ОСОБА_2 , та його дочок - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Після відкриття спадкової справи, ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. Проте, додатково до цієї заяви, також була подана заява, нібито підписана ним - ОСОБА_2 , про відмову від спадщини, що є підробленою.
Також, під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 368/707/24, яка знаходиться у провадженні Кагарлицького районного суду Київської області, ним, ОСОБА_2 , було виявлено копію заяви про відмову від прийняття спадщини, яка нібито подана від його імені. Зазначена заява містить підпис, який, на його переконання, не є його і має візуальні ознаки, що суттєво відрізняються від мого справжнього підпису.
Такі ознаки, зокрема, включають: невідповідність почерку, нахилу букв, їх пропорцій, а також інших графологічних характеристик, властивих йогоу підпису, що може свідчити про підробку підпису на вказаному документі.
Він, - ОСОБА_2 категорично заявляє, що не підписував зазначену заяву, і підпис на ній є підробленим.
Ця заява, що міститься у матеріалах спадкової справи, є фальсифікацією. За таких обставин позивач звертається до суду з вимогою визнати недійсною заяву про відмову від спадщини, оскільки вона була подана без його волевиявлення та підписана без його участі.
Згідно з ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадкування майна померлого здійснюється за законом, якщо не передбачено інше у заповіті. Спадкове майно. яке належало ОСОБА_3 , підлягає спадкуванню за законом, і його належить поділити між законними спадкоємцями, серед яких є й позивач, ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин визнається недійсним, якщо він вчинений без волі особи, або якщо підпис є підробленим. У випадку наявності підробленого підпису на заяві про відмову від прийняття спадщини, така заява не має юридичної сили. Позивач вказує на те, що заява про відмову від спадщини була подана без його волі, і підпис на ній є підробленим. У зв'язку з цим, відповідно до норм ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 358 Кримінального кодексу України, підробка підпису є підставою для визнання цієї заяви недійсною.
Заява про відмову від спадщини має бути подана добровільно, із чітким вираженням волі спадкоємця.
У даному випадку позивач не підписував заяву про відмову від спадщини, і ця заява не є його правочином. Отже, на думку Позивача заяву про відмову від спадщини необхідно визнати недійсною.
Крім того, зазначає, що він є інвалідом 2 групи, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобшьській АЕС, що підтверджується відповідними документами (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 ). Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», я звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 215, 358 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 81 Цивільного процесуального кодексу України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги).
16.12.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1952/24, провадження № 2/368/926/24.
06.01.2025 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 14.02.2025 року.
14.02.2025 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 13.03.2025 року в зв'язку з письмовим клопотанням позивача ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання, яке відбулося 13.03.2025 року, позивач ОСОБА_2 , - не з'явився повторно, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява - клопотання позивача ОСОБА_2 , в якій він просить суд слухати справу без його участі, так як з'являтися в судові засідання не може з поважної причини, - стан здоров'я.
Одночасно з такою заявою про слухання справи у відсутності позивача - позивач ОСОБА_2 надіслав на адресу суду:
1. Клопотання про призначення по справі судово - почеркознавчої експертизи від 13.03.2025 року.
Суд зазначає, що до вищевказаного клопотання позивачем не додано доказів того, що позивачем надіслано вищевказане клопотання сторонам по справі (відповідачу, третій особі, її представнику, - відповідно до кількості учасників процесу).
2. Заяву про забезпечення позову від 13.03.2025 року.
Суд зазначає, що до вищевказаної заяви позивачем не додано доказів того, що позивачем надіслано вищевказану заяву сторонам по справі (відповідачу, третій особі, її представнику, - відповідно до кількості учасників процесу).
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2025 року, відповідач, - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Руденко А.В., - зазначив, що ним, як відповідачем по справі, - не отримувалися вищевказані процесуальні документи (клопотання про призначення експертизи, та заява про забезпечення позову), а тому він не може висловити свою думку щодо даних процесуальних документів.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2025 року, третя особа, - ОСОБА_1 , - зазначила, що нею, як третьою особою, - не отримувалися вищевказані процесуальні документи (клопотання про призначення експертизи, та заява про забезпечення позову), а тому вона не може висловити свою думку щодо даних процесуальних документів.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2025 року, представник третьої особи, - ОСОБА_1 , - адвокат Матюшенков Д.В., - зазначив, що ним, як представником третьої особи, - не отримувалися вищевказані процесуальні документи (клопотання про призначення експертизи, та заява про забезпечення позову), а тому він не може висловити свою думку щодо даних процесуальних документів, так як позбавлений такої процесуальної можливості, окрім того, - він вважає, що стороною позивача в даному випадку порушуються процесуальні правила подачі клопотань.
Суд, розглянувши процесуальні документи сторони позивача (клопотання про призначення експертизи, та заява про забезпечення позову), які подані позивачем через канцелярію суду, вислухавши думку учасників процесу, які заперечували проти розгляду даних документів в судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2025 року, дослідивши матеріали цивільного провадження в частині, що стосується поданих позивачем процесуальних документів (клопотання про призначення експертизи, та заява про забезпечення позову), - приходить до висновку щодо повернення процесуальних документів позивачу, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального докуументі, обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановленеі в судовому засіданні, та застосування до них норм процесуального права:
- Як вказано вище в мотивувальній частині даної ухвали, - 13.03.2025 року, - через канцелярію Кагарлицького районного суду Київської області (тобто, - поза судовим засіданням), - позивачем ОСОБА_2 для приєднання до матеріалів цивільної справи було подано наступні процесуальну документи (для їх розгляду судом в судовому засіданні):
1. Клопотання про призначення по справі судово - почеркознавчої експертизи від 13.03.2025 року.
Суд наголошує, що до вищевказаного клопотання позивачем не додано доказів того, що позивачем надіслано копії вищевказаного клопотання сторонам по справі (відповідачу, третій особі, її представнику, - відповідно до кількості учасників процесу).
2. Заяву про забезпечення позову від 13.03.2025 року.
Суд зазначає, що до вищевказаної заяви позивачем не додано доказів того, що позивачем надіслано копії вищевказаної заяву сторонам по справі (відповідачу, третій особі, її представнику, - відповідно до кількості учасників процесу).
Окрім того, - заява про забезпечення позову, подана позивачем, не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме:
- в порушення п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України - не вказану ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
- в порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України - не вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Так, дійсно, - позивач ОСОБА_2 , - з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, наділений процесуальними правами подавати заяви і клопотання, визначення яких законодавцем зазначено в положення ч. 1 ст. 182 ЦПК України.
Згідно ст. 182 ЦПК України:
1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі,
3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Проте, з огляду на положенняч. 3 ст. 182, та ч. 4 ст. 183 ЦПК України, процесуальні документи, подані позивачем до суду (через канцелярію) у виді:
1. Клопотання про призначення по справі судово - почеркознавчої експертизи від 13.03.2025 року.
2. Заяви про забезпечення позову від 13.03.2025 року., -
- слід повернути позивачу, - для дотримання позивачем належного порядку подачі таких процесуальних документів, - з дотриманням вимог ч. 3 ст. 182, та ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд наголошує, що в даному випадку суд не обмежує право позивача ОСОБА_2 , які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України (право на подачі заяв і клопотань), а лише вказує позивачу належний процесуальний спосіб здійснення права позивачем на подачі заяв і клопотань, при цьому суд зауважує, що позивачеві слід направити вищевказані процесуальні документи іншим учасникам процесу (сторонам, - відповідачу, третій особі), чи вручити іншим чином, після чого спільно з процесуальними документами, які позивач бажає, щоб суд їх розглянув та прийняв процесуальне рішення, в межах, наданих суду чинним ЦПК України, - позивачу слід виконати належним чином процесуальний порядок подачі таких заяв і клопотань, а саме, - додати документи, які підтверджують факт вручення таких документів сторонам по справі (відповідно до кількості учасників процесу). І лише після цього суд матиме процесуальну змогу розглядати такі документи (заяви, клопотання), поставивши на обговорення їх вирішення перед іншими учасниками процесу.
Окрім того, - з огляду на ту обставину, що позивачем при подачі заяви про забезпечення позову не виконано вимоги п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, - суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 10 ст. 153 ЦПК України.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Що ж до оскарження даної ухвали (в частині, що стосується повернення позивачу заяви про забезпечення позову), то суд зазначає наступне:
- Положеннями чинного КПК України на підставі положень ст. 352 ЦПК України передбачено право учасників справи (сторін цивільного процесу) оскаржувати процесуальні рішення суду першої інстанції (ухвали, рішення), - в разі незадоволення стороною процесу винесеним рішенням суду першої інстанції (ухвалою, рішенням).
Проте, - суд зазначає, що процесуальні рішення суду у виді ухвал положеннями чинного ЦПК України умовно поділяються на два види ухвал (в розрізі їх оскарження), а саме:
- ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від остаточного рішення суду першої інстанції;
- ухвали суду першої інстанції, які не можуть бути оскаржені окремо від остаточного рішення суду першої інстанції (ухвали, чи рішення).
Отже, що стосується ухвали в частині повернення позивачеві клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, - то, суд зазначає, що в цій частині ухвала - окремо від остаточного рішення суду - не підлягає.
Відповідно, - дана ухвала ( в частині повернення клопотання про призначення експертизи) - оскарженню від остаточного рішення суду першої інстанції (ухвали чи рішення), - окремо на підставі ч. 1 ст. 353 ЦПК України, - не підлягає.
Проте, - заперечення на дану ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на остаточне рішення суду першої інстанції (на ухвалу чи рішення), - на підставі ч. 2 ст. 353 ЦПК України.
З огляду на вищевказане, - суд вважає за можливе застосувати положення ст. 261 ЦПК України.
Згідно ст. 261 ЦПК України:
1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Що ж стосується ухвали в частині повернення позивачу заяви про забезпечення позову, то суд зазначає наступне:
- як вбачається з положень ч.ч. 11, 12 ст. 153 ЦПК України, - законодавцем в даних нормах процесуального права передбачено оскарження:
- ухвал про забезпечення позову;
- ухвали про відмову у забезпеченні позову.
Проте, - законодавцем не зазначено в ч. 10 ст. 153 ЦПК України, чи оскаржується ухвала суду про повернення заявнику заяви про забезпечення позову (в разі невідповідності заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України), а тому, - суд з метою недопущення порушення права заявника, - вважає за необхідне застосувати положення п.п. 1, 8 ст. 2 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України засадою (принципом) цивільного судочинства є верховнество права.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 ЦПК України засадою (принципом) цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний розгляд.
Отже, - суд, вироистовуючи положення п.п. 1, 8 ч. 3 ст. 8 ЦПК України вважає за можливе застосувати в даному випадку до даної ухвали (в частині, що стосується можливості оскарження ухвали в частині, що стосується повернення заяви про забезпечення позову заявнику) положення п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику).
Окрім того, суд вважає, що у разі неправильного розуміння норм процесуального права судом першої інстанції в частині оскарження ухвали про повернення заяви про забезпечення позову, - суд апеляційної інстанції матиме змогу виправити суд першої інстанції, - повернувши таку апеляційну скаргу заявнику, - без розгляду, як таку, яка не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1 - 3, 10, п. 3 ч. 1 ст. 43, ст. 182, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261, ст.ст. 268, 272, п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд, -
Процесуальний документ, поданий позивачем ОСОБА_2 через канцелярію Кагарлицького районного суду Київської області (поза межами судового засідання), а саме:
- Клопотання про призначення в справі судово - почеркознавчої експертизи від 13.03.2025 року, (вх. № 2149/25 - Вх. 13.03.2025), -
- повернути позивачу ОСОБА_2 , - на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Процесуальний документ, поданий позивачем ОСОБА_2 через канцелярію Кагарлицького районного суду Київської області (поза межами судового засідання), а саме:
- Заяву про забезпечення позову від 13.03.2025 року. (2150/25 Вх. 13.03.2025), -
- повернути позивачу ОСОБА_2 , - на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_2 , що після виконання вимог, передбачених ст. 151, ч.ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України, - він має право на повторну подачу до суду вищевказаних процесуальних документів, - для їх розгляду в порядку, встановленому ЦПК України (в порядку, який регламентує питання розгляду заяв та клопотань учасників процесу під час провадження в суді першої інстанції).
Ухвала суду в частині повернення позивачу заяви про призначення експертизи, -набрала законної сили на підставі ст. 126 ЦПК України.
Ухвала в частині повернення позивачу заяви про призначення експертизи, - оскарженню окремо від остаточного рішення суду першої інстанції в даному цивільному провадженні (ухвали, рішення), в порядку, який визначено ч. 1 ст. 353 ЦПК України, - не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу на підставі ч. 2 ст. 353 ЦПК України, - може бути включена до апеляційної скарги на остаточне рішення суду першої інстанції в даному цивільному провадженні (на ухвалу, рішення).
Ухвала в частині повернення позивачу заяви про забезпечення позову, - може бути оскаржена на підставі п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: О.В. Закаблук