Справа № 932/2362/25
Провадження № 2-н/932/275/25
про відмову у видачі судового наказу
12 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши заяву адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,
26.02.2025 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про видачу судового наказу в порядку ст. 160-164 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 справа була розподілена на суддю Юдіну Н.М.
На підставі положень ст. 160-168 ЦПК України суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ст. 163 ч. 3 п. 4 ЦПК України).
Пункт 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
За правилами цивільного процесуального законодавства заява про видачу судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 163 ЦПК України.
У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Так, як вбачається з прохальної частини заяви про видачу судового наказу, стягувач просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 169 955, 55 грн (після утримання всіх обов'язкових податків та зборів) та середній заробіток за період з 25.06.2024 року по 15.11.2024 року у розмірі 240 000 грн та судовий збір. Як боржника стягувач зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (ТОВ «Краснолиманське») Limited «Liability Company» Krasnolimans'ke» (LLC «Krasnolimans'ke»), яке розташоване за адресою: 01054, Україна, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 64, ЄДРПОУ 32281519. Аналогічна адреса зазначена в довідці № 494 від 17.07.2024 виданою ТОВ «Краснолиманське».
При цьому, стягувач додає копію трудової книжки відповідно до якої ОСОБА_1 було звільнено з ТОВ «Краснолиманське» за власним бажанням 21.06.2024 року.
Тобто, суду не надано належних та допустимих доказів зайнятості ОСОБА_1 на ТОВ «Краснолиманське» у період, за який заявник просить стягнути середній заробіток у розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн, а саме з 25.06.2024 до 15.11.2024.
Разом з цим, як вбачається з відповіді № 1173914 від 05.03.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» знаходиться за адресою: Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, вул. Хортицька, будинок 87б, що суперечить зазначеній адресі стягувачем у заяві.
Також, як вбачається з печатки, яка наявна у трудовій книжці ОСОБА_1 ідентифікаційний код ТОВ «Краснолиманське» - 40162326. Проте як вбачається з відповіді № 1173914 від 05.03.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код ТОВ «Краснолиманське» - 32281519.
Отже, із долучених до заяви документів убачається спір між стягувачем та боржником щодо розміру належних до виплати сум заробітної плати, що виключає правові підстави для видачі судового наказу щодо їх стягнення, оскільки за умов ст. 161 ЦПК України, такі суми заробітної плати мають бути нараховані працівнику, але не виплачені роботодавцем і щодо розміру таких належних до виплати сум заробітної плати між працівником та роботодавцем відсутній спір.
У відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 165, 167 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.М. Юдіна