Справа № 162/85/25
Провадження № 3/162/82/2025
13 березня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_1 - адвоката Пасевича О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.01.2025 року серії ЕПР1 №210304 ОСОБА_1 цього дня о 14 год 35 хв в с. Ветли по вул. Молодіжна керував електроскутером марки «EKOKAYA-YB2000DT-41» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Пройти огляд у визначеному законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив, вказавши, що їхав велосипедом та був тверезий, про що подав результат токсикологічного дослідження №25 (відповідно до якої алкоголю у крові не виявлено). На спростування ознаки, вказаної у протоколі, - «різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя» подав довідку сімейного лікаря про наявність у нього діагнозу «гіпертонічна хвороба ІІ степені». З огляду на вказані обставини вважає, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Адвокат Пасевич О.П., як на підставу невинуватості свого підзахисного, послався на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується довідкою про результат токсикологічного дослідження № 25 від 03.01.2025 року, поданою стороною захисту, та просив закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки електроскутер не підпадає під категорію «транспортні засоби» в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки електроскутер марки «EKOKAYA-YB2000DT-41», яким він керував не відноситься до транспортних засобів у розумінні положень ч.1 ст.130 КУпАП, суд погодитись з такими не може зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Втім, норма ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 керував електроскутером марки «EKOKAYA-YB2000DT-41», який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому на підставі викладеного вище вказаний електричний скутер є транспортним засобом в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.
З вищевикладеного слід зробити висновок, що електроскутер є транспортним засобом, а ОСОБА_1 у ситуації, що розглядається, був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України, зокрема й в частині обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість є цілком доведеною на підставі наявних у матеріалах справи доказах, які повністю узгоджуються між собою.
Відтак, суд вважає позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника обраним способом захисту з метою уникнення від відповідальності.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійною складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Об'єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210304 від 01.01.2025 року, рапортом про прийняття та реєстрацію заяви в ІКС ІПНП 01.01.2025 року за №5, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2025 року, зобов'язанням ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом від 01.01.2025 року, письмовими поясненнями інспектора СРПП В. Шпанчика від 02.01.2025 року, фото- та відеоматеріалами.
Подані ОСОБА_1 документи не спростовують факту його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вимоги ст.23, 33 КУпАП, характер вчинених ОСОБА_1 діянь та всі обставини справи, вважаю, що останньому потрібно обрати стягнення, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, за санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (рахунок № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 14.03.2025 року.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ