Єдиний унікальний номер №943/830/24
Провадження №3/943/26/2025
14 березня 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВАП УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
05 квітня 2024 року о 13 год. 25 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 497 км. + 500 м. (с. Новий Милятин) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №634787 від 05.04.2024, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, де останній надав пояснення, що «алкоголю не вживав, а лікарі йому не повідомили, що лікарства мають алкоголь». Крім того його вина доводиться роздруківкою приладу «Драгер» від 05.04.2024, яким за результатами алкотесту в ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп'яніння - 0,77% проміле, що засвідчено підписом ОСОБА_1 . Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також доводиться Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким за результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у нього виявлено - «проба позитивна 0,77%», де ОСОБА_1 розписався про те, що із таким результатом він згоден.
Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1831095 від 05.04.2024, відповідно до якої 05 квітня 2024 року о 13 год. 25 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 497 км. + 500 м. (с. Новий Милятин) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у населеному пункті зі швидкістю 76 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, перевищивши швидкість на 26 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, у зв'язку із чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням на нього штрафу в розмірі 340 грн.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення також доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск DVD-R), із яких вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинено за перевищення водієм дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту, проти чого ОСОБА_1 не заперечував та сплатив штраф за ч. 1 ст. 122 КУпАП на місці зупинки через термінал поліції. В ході спілкування зі ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, повідомивши, що чути від нього запах алкоголю, спитавши, чи водій вживав алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів, що лежить в лікарні, зараз їде з лікарні, вживав медичний препарат на алкогольній основі «Пертусин». Разом із тим, ОСОБА_1 спершу не погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», виявивши бажання пройти такий огляд у медичному закладі. Проте, згодом ОСОБА_1 передумав та погодився пройти такий огляд за допомогою приладу «Драгер», який за результатами алкотесту в ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння - 0,77% проміле, проти чого ОСОБА_1 не заперечив, повторно пояснивши про вживання ним Пертусину, а також засвідчив достовірність вказаного результату освідування своїм підписом у роздруківці приладу «Драгер» та в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.04.2024 року. Після цього, поліцейським роз'яснено права ОСОБА_1 та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП із повідомленням йому про те, що такий буде направлено на розгляд Буського районного суду, а також висенесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту) із накладенням на нього штрафу в розмірі 340 грн.
Отже, зафіксовані на дослідженому судом відеозаписі фактичні обставини об'єктивно свідчать про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед його зупинкою поліцейським із перевищенням дозволеної швидкості руху на 26 км/год в межах населеного пункту, що стало підставою для його зупинки поліцейським, факт освідування ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» із позитивним результатом його алкогольного сп'яніння - 0,77% проміле та письмова згода ОСОБА_1 із таким результатом освідування, засвідчена його підписами у роздруківці приладу «Драгер» та в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.04.2024 року.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 307, 308 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Суддя І. Б. Кос