ЄУН: 336/2250/25
Провадження №: 2/336/1958/2025
іменем України
13 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
10 березня 2025 року до суду звернувся позивача ОСОБА_1 , з позовною заявою до ТОВ «Свеа Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л., приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №3731, вчинений 04.09.2019 року, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. пр.о стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості в розмірі 27168,73 грн. Стягнути з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 7264,37 грн., понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн., судові витрати в розмірі 1211,20 грн. та 605,60 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
При вирішенні питання про відкриття провадження по вказаній справі було встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, виходячи з наступного.
Так, позивач у позовній заяві щодо підсудності справи зазначає, що позов пред'явлено за місцем виконання виконавчого документу, а саме за місцем отримання доходу у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 02005177, 69068, м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок, 30, що розташована у Шевченківському районі міста Запоріжжя, тому справа підсудна Шевченківському районному суду м.Запоріжжя згідно територіальної підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Поняття «місце виконання судового рішення» визначено законом.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що визначає місце виконання рішення/напису нотаріуса: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в абз. 2 п. 16 постанови від 01 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»: спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
Відповідно до частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України «Про виконавче провадження».
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Місце проживання або місце перебування фізичної особи, визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1302/29432, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1302/29432, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
В розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
У виконавчому написі нотаріуса адреса реєстрації ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії паспорта, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому даний спір має розглядатися Комунарським районним судом м.Запоріжжя.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) в постанові від 29 жовтня 2020 року наголосив, що у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що є місцем виконання виконавчого документу, а саме, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
Із матеріалів заяви вбачається, що місцем зареєстрованого проживання боржника за виконавчим написом нотаріуса є: АДРЕСА_1 , що є Комунарським районном м.Запоріжжя.
Крім того, відповідно до копії паспорту позивача ОСОБА_1 , який виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області від 02 листопада 1999 року, остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, місцем вчинення виконавчих дій є місце зареєстрованого проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 (провадження № К/9901/1690/21) висловив правову позицію, суть якої полягає у тому, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Крім того, Верховним судом в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 серпня 2023 року у справі № 924/90/2022 також висловлена аналогічна позиція.
Позивач у позовній заяві щодо підсудності справи зазначає, що він є працівником КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 02005177, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок, 30, таким чином в рамках виконавчого провадження, виконавчі дії будуть вчиняться за місцем роботи позивача, а тому справа за своєю територіальною підсудністю підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, проте з такими доводами не можна погодитися з огляду на наступне.
Позивачем не надано доказів, що здійснюється виконавчі дії за місцем його роботи, як і доказів його місця роботи.
В розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
Із матеріалів заяви вбачається, що місцем зареєстрованого проживання боржника за виконавчим написом нотаріуса є: АДРЕСА_1 , що є Комунарським районом м.Запоріжжя.
Таким чином, місцем вчинення виконавчих дій є місце зареєстрованого проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Комунарського районного суду м.Запоріжжя, оскільки дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Свеа Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л., приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає передачі на розгляд до Комунарського районного суду м.Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати за підсудністю до Комунарського районного суду м.Запоріжжя (вулиця Європейська, 7, Запоріжжя,).
Копію ухвали направити позивачу.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення скарги без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: