ЄУН: 336/12907/24
Провадження №: 3/336/667/2025
13 березня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина російської федерації, місце роботи не відомо, проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
15.12.2024 о 12 год. 33 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі, повторно протягом року, керував транспортним засобом «PEUGEOT 605», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому порядку в медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Під час складання протоколу від дачі пояснень по суті правопорушення та від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився.
Крім того, 15.12.2024 о 12 год. 33 хв. ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, в районі будинку № 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі, повторно протягом року, керував транспортним засобом «PEUGEOT 605», д.н. НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Під час складання протоколу від дачі пояснень по суті правопорушення та від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився.
Під час вчинення правопорушення та складання протоколів велась відеофіксація за допомогою технічного засобу MOTOROLA SOLUTION VB 471703, 471704, 475857.
Справа призначалась до розгляду: 30.01.2025, 14.02.2025, 07.03.2025, 13.03.2025.
30.01.2025 у суді ОСОБА_1 був ознайомлений з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Вину у правопорушеннях, які йому інкримінуються, не визнав, пояснив, що транспортним засобом він не керував, транспортний засіб перебував у нерухомому стані з ввімкненими габаритними вогнями. Судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_1 на 14.02.2025.
Судове засідання 14.02.2025 було відкладено на 07.03.2025 за заявою ОСОБА_1
07.03.2025 справа не розглядалась у зв'язку з відпусткою судді.
У судове засідання 13.03.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки за допомогою СМС-повідомлення на номер телефону, який зазначений в протоколах про адміністративне правопорушення та шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно електронного сайту Шевченківського районного суду м. Запоріжжя користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Поведінку ОСОБА_1 , щодо його неявки у судове засідання, суд розцінює як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , згідно зі ст. 268 КУпАП.
Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа розглянута без його участі.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.
В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті
Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пунктом 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки сп'яніння.
У відповідності з п. 6 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 р., який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок)передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, нормами законодавства передбачено порядки оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу видається поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи у випадку непогодження водія транспортного засобу з результатами огляду на місці. Також, направлення може видаватися у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки та погодження огляду у закладах охорони здоров'я. Свідки проходження огляду водієм на стан сп'яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 5, ст. 130 ч. 2 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 15.12.2024 серії ЕПР1 № 196968, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.12.2024, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України, згідно якої ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП;
- постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 331/3464/24 від 30.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначення стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 15.12.2024 серії ЕПР1 № 196975, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;
- постановою серія ЕНА № 3463791 від 12.11.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом, на якому зафіксовано: перебування у русі і зупинку транспортного засобу «PEUGEOT 605», д.н. НОМЕР_2 , - 12:32 год. - 12:33 год.; на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду - 12:50 год., 12:53 год., 12:56 год..
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке полягає у, повторному протягом року, керуванні транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, та ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові пройти огляд на стан сп'яніння.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується оглянутим відеозаписом та не спростовують висновків судді, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 ПДР, згідно якого водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 16 КУпАП, іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Згідно із статтею 1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець, - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Положення ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлює відповідно до положень КУпАП особливості відповідальності іноземців та осіб без громадянства за правопорушення. Згідно загальної норми статті 23 Закону, а також норми ст. 16 цього Кодексу, іноземці та особи без громадянства, які вчинили адміністративні правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону в загальному порядку, тобто на рівні з громадянами України.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєних правопорушень, даних про особу ОСОБА_1 , приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.
Керуючись ст. ст. 16, 23, 33, 36, 40-1, ст. 126 ч. 5, ст. 130 ч. 2, ст.ст. 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 5, ст. 130 ч. 2 КУпАП та накласти на нього стягнення по зазначеним статтям:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти стягнення на ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , у межах санкції статті, якою передбачено більш серйозне порушення, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення - адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Дмитрюк
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік