Справа №297/3734/22
про продовження строку тримання під вартою
14 березня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 від 04 листопада 2022 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смереково Великоберезнянського району Закарпатської області, без місця реєстрації, із вищою освітою, приватного підприємця, розлученого, не судимого, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018),
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_7 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018).
Клопотання мотивоване тим, що слідчими слідчого відділу Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області спільно зі слідчими слідчого управління ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 від 04 листопада 2022 року.
В ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2019 року по 2022 рік ОСОБА_6 , будучи у попередній злочинній змові з колишньою дружиною ОСОБА_8 , користуючись довірливими відносинами з ОСОБА_9 , мешканцем АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте незаконне збагачення за рахунок чужих коштів, зловживаючи довірою, заснованою на особистих дружніх відносинах з потерпілим ОСОБА_9 , шляхом обману, що виразилось у повідомленні останньому неправдивих відомостей прибутковості бізнесу щодо інвестицій у продаж золотих прикрас у м. Ужгороді, запевнивши останнього у можливості отримання більше 2,5 відсотків місячного прибутку від суми інвестицій, приховавши від потерпілого, що ніяких золотих прикрас у їх розпорядженні не має, тим самим викликали у ОСОБА_9 впевненість у вигідності передачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 315 000 доларів США.
Будучи переконаним у справжності намірів ОСОБА_6 та його колишньої дружини ОСОБА_8 , на протязі 2019-2022 років та зокрема 16.09.2022 потерпілим ОСОБА_9 по місцю свого проживання було передано 315 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 11 519 109 гривень.
Отримавши вказану суму грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 свої зобов'язання перед потерпілим ОСОБА_9 не виконали, бізнесу щодо продажу золотих прикрас не розпочали, а гроші в сумі 11 519 109 гривень використали на власний розсуд.
Після цього, 26.07.2019, 11.09.2019, 30.03.2020, 31.05.2020, 16.09.2022 ОСОБА_6 , будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_8 , з метою доведення свого єдиного злочинного умислу на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, розуміючи, що бізнесу щодо продажу золотих прикрас з ОСОБА_9 вони не планували розпочинати, кошти повертати потерпілому не збиралися, а тому з метою уникнення викриття потерпілим їх злочинних дій, шляхом навіювання хибного враження ОСОБА_9 про свою доброчесність та виконання покладених перед ним зобов'язань, ОСОБА_6 надав потерпілому рукописні документи із зазначенням термінів виконання взятих зобов'язань про нібито повернення ними коштів, завіривши їх власним підписом.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 11 519 109 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), тобто в заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
В ході досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження 09.12.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненніОСОБА_6 інкримінованому йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
11.03.2025 керівником Берегівської окружної прокуратури строки досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме 25.04.2025.
Разом з тим, ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування та суду, не з'являвся до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу, а тому 19.12.2022 слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області винесено ухвалу №297/3734/22 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування та суду, 27.12.2022 останній був оголошений у розшук та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було зупинено.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності о 05:00 годині 24.12.2022 перетнув державний кордон в пункті пропуску Ужгород Ужгородського району Закарпатської області у напрямку Словацької Республіки, а тому останній 03.01.2023 СУ ГУНП в Закарпатській області був оголошений у міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.04.2023 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
08.09.2024 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області надійшов лист правоохоронних органів Федеративної Республіки Німеччини за №22422/23/1-2024 про те, що 08.09.2024 ОСОБА_6 затримано у місті Берлін.
На підставі доручення Офісу Генерального прокурора щодо проведення процедури видачі (екстрадиції) ОСОБА_6 з Федеративної Республіки Німеччина до України від 31.01.2025 № 19/1/2-9280ВИХ-25, 17.02.2025 на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області проведено фактичну передачу ОСОБА_6 представникам органу, який здійснював розшук вказаної особи.
18.02.2025 слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.03.2025.
Разом з тим, строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 закінчується 18.03.2025, однак завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок складності провадження.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінують є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що останній усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може повторно переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Крім цього, досудовим розслідуванням також встановлено, що згідно особової картки Державної міграційної служби України ОСОБА_6 у різний час отримував паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема паспорти серії та номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 за допомогою яких безперешкодно може покинути територію України виїхавши за її межі.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України за №91-9540/18/23 від 03.03.2023 ОСОБА_6 у період з 10.03.2018 по 24.12.2022 неодноразово здійснював перетин Державного кордону України до країн Європейського Союзу використовуючи при цьому вищевказані паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Вказані обставини дають реальні підстави органу досудового розслідування вважати, що останній з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, затягування строків та уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування за межами території України та має реальні можливості покинути територію України з цією метою.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради за №3280/13-06 від 12.12.2022 ОСОБА_6 28.08.2022 на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду знятий з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 і по теперішній час ніде не зареєстрований, місце реєстрації на території області та Держави і в цілому органу досудового розслідування не відомо, відсутнє що у чергове вказує на те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вказані обставини у своїй сукупності дають реальні підстави органу досудового розслідування вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, затягування строків слідства та уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду за межами території України протягом тривалого часу та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.
Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може не незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 для зміни ними показань на його користь, а тому будучи на волі він зможе здійснити тиск чи застосувати насильство до учасників процесу, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із експертами, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству висновків.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Також, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такий перебуває керівником на посадах у різних товариствах і має тісні зв'язки з органами місцевого самоврядування, соціальні зв'язки з керівниками вказаних напрямків, через яких може вчиняти тиск на потерпілого чи його членів родини для зміни показів чи інших дій на його користь, підшукувати осіб, які можуть надавати неправдиві свідчення на його користь.
Крім того існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, будучи на волі, ОСОБА_6 і надалі матиме можливість вчиняти корисливі правопорушення. Враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що останній будучи на волі може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Так на даний час в Ужгородському міськрайонному суді розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженню №42021070000000422 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні ним аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, де ОСОБА_6 будучи під запобіжним заходом - застава, вчинив нове кримінальне правопорушення, та з метою уникнення кримінального покарання, не дивлячись на обраний судом запобіжний захід у виді застави, також покинув територію України, на підставі чого Ужгородським міськрайонним судом 17.02.2023 ОСОБА_6 також було оголошено у розшук. Даний ризик вказує на те, що ОСОБА_6 продовжує та може продовжувати свою злочинну діяльність.
Таким чином, інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
А тому, слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 ,просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 в межах строків досудового розслідування, а саме до 25.04.2025 включно.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, з підстав зазначених в такому та пояснили, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018). Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 18.02.2025 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.03.2025. Так, санкція статті за якою підозрюється ОСОБА_6 передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Підозра про яку повідомлено останньому є обґрунтованою та доведеною в ході досудового слідства зібраними у кримінальному провадженні доказами. Так, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання.Також, слід врахувати, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування та суду, не з'являвся до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу, а тому ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.12.2022 було надано дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, такий був оголошений в розшук, а згодом і у міжнародний розшук та 08.09.2024 був затриманий у місті Берлін. Крім того, досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_6 у різний час отримував паспорти громадянина України для виїзду за кордон, за допомогою яких безперешкодно знову може покинути територію України виїхавши за її межі. Також встановлено, що останній неодноразово здійснював перетин Державного кордону України до країн Європейського Союзу. Вказані обставини дають реальні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування за межами території України та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Крім того встановлено, що останній знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 і по теперішній час ніде не зареєстрований, місце реєстрації на території області та Держави відсутнє, що у свою чергову підтверджує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків для зміни ними показань на його користь, а тому будучи на волі може здійснити тиск чи застосувати насильство до учасників процесу. Крім цього, ОСОБА_6 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із експертами, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству висновків. Разом з тим, існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як на даний час в Ужгородському міськрайонному суді розглядається обвинувальний акт відносно нього, де ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ним аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України. При цьому, ОСОБА_6 будучи під запобіжним заходом - застава, вчинив нове кримінальне правопорушення та з метою уникнення кримінального покарання, не дивлячись на обраний судом запобіжний захід - застава, також покинув територію України, на підставі чого Ужгородським міськрайонним судом також був оголошений у розшук. Даний ризик вказує на те, що ОСОБА_6 продовжує та може продовжувати свою злочинну діяльність. Крім того, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам. Просили клопотання задоволити, продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, а саме до 25.04.2025 включно.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив обставини пред'явленої йому підозри, вважав клопотання слідчого про продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпідставним. Разом з тим, підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_5 заперечила проти продовження відносно її підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважала клопотання слідчого безпідставним. Однак, у разі, якщо суд прийде до переконання про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила зменшити йому розмір визначеної слідчим суддею застави до 101 640 грн., що становить 33 розміри прожиткового мінімуму, про що подала письмове клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 04.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 6).
09.12.2022 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором ОСОБА_7 . ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 26-28).
Так, ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), тобто в заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
17 лютого 2025 року о 13 год. 32 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. (а.с. 55-57).
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської обасті №297/3734/22 від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 березня 2025 року із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. (а.с. 42-50).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду клопотання (а.с. 8-23).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При вирішенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слідчий суддя враховує, що такий підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, який згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).
Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання про продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), та тяжкість покарання, що йому загрожує.
Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання про продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів,що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, зокрема Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що останній усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може повторно переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Також встановлено, що ОСОБА_6 неодноразово отримував паспорти громадянина України для виїзду за кордон, за допомогою яких безперешкодно знову може покинути територію України виїхавши за її межі. Також встановлено, що останній неодноразово здійснював перетин Державного кордону України до країн Європейського Союзу, що не заперечив і сам в судовому засіданні. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування та суду, був оголошений в розшук, а згодом і у міжнародний розшук та 08.09.2024 був затриманий у місті Берлін.
Крім того встановлено, що останній знятий з реєстрації місця проживання і по теперішній час ніде не зареєстрований, місце реєстрації на території області та Держави відсутнє, що у свою чергову підтверджує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, вказані обставини в їх сукупності дають реальні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування за межами території України та має реальні можливості покинути територію України з цією метою.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду клопотання, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_9 та свідків кримінального правопорушення для зміни ними показань на його користь, а тому будучи на волі зможе здійснювати тиск чи застосувати насильство до учасників процесу.
Також, ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із експертами, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству висновків.
Це може створити загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Крім того, на думку слідчого судді існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такий через свої соціальні зв'язки може вчиняти тиск на потерпілого чи його членів родини для зміни показів чи інших дій на його користь, підшукувати осіб, які можуть надавати неправдиві свідчення на його користь.
Разом з тим, як встановлено, на даний час в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області розглядається обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , де він обвинувачується у вчиненні ним аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, що не заперечив і сам обвинувачений.
А тому, на думку слідчого судді також існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки будучи на волі і надалі матиме можливість вчиняти корисливі правопорушення, в тому числі і аналогічні.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області було встановлено наявність вищевказаних ризиків, у зв'язку з чим, ухвалою слідчого судді від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. (а.с. 42-50).
Як встановлено в ході судового розгляду даного клопотання, вказані ризики не зменшились та продовжують існувати.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_6 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до ч. 1, ч 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, постановою керівника Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_15 від 11 березня 2025 року, продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 від 04 листопада 2022 року, до 25 квітня 2025 року (а.с. 30-33).
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому, слідчий суддя вважає визначити розмір застави в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі вісімдесятипрожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., оскільки саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, є необхідним та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 встановлених обов'язків.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, враховуючи вищенаведене слідчий суддя вважає, що відсутніпідстави для зменшення підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави з 80 до 33 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як просила сторона захисту, оскільки таке не відповідатиме вимогам п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та суперечить нормам кримінально процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 від 04 листопада 2022 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), - задоволити.
Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити до 25 квітня 2025 року.
Строк дії ухвали закінчується 25 квітня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не виїзджати за межі Закарпатської областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, експертами та спеціалістами у кримінальному провадженні №42022070000000233 від 04 листопада 2022 року;
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, захиснику та надіслати начальнику відділу ДУ "Закарпатської УВП №9" та начальнику Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1