Справа №523/6875/23
Провадження №1-кс/523/806/25
12 березня 2025 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси у кримінальному провадженні за №12023163490000238 від 05.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301-1 ч.1 КК України, про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку,
03.03.2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про накладення арешту на речі вилучені під час обшуку.
Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановлена особа, перебуваючи на території міста Одеси, вчинила дії, направлені на зберігання творів, зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301-1 ч.1 КК України 05.04.2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163490000238.
В ході досудового розслідування, 21.02.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 06.02.2025 року було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було вилучено системний блок персонального комп'ютера чорного кольору з маркуванням “XPREDATOR» марки «Aero cool» та носій інформації марки Patriot Burst PBE192TS25SSDR, опечатано до сейф пакету НПУ №WAR1824094.
21.02.2025 року постановою старшого слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 вилученні речі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023163490000238 за ст. 301-1 ч.1 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та зазначив, що вилучене під час огляду майно може містити в собі сліди скоєння кримінального правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не доведено підстав для накладення арешту вилученого майна; мета арешту майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, підставою для арешту майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході обшуку майно є доказами злочину, слідчим не зазаначено за якими ознаками вилучені речі під час обшуку та віднесені до речових доказів, стосовно рапорту який долучено до матеріалів поданого клопотання, адвокат зазначив, що рапорт був складений 09.10.2024 року, а відповідно до супровідного листа про направлення матеріалів виконаного доручення слідчому СВ відділення поліції №2 ОРУП №1, вони були направлені 17.09.2024 року, тобто рапорт виконаного доручення складений пізніше, ніж направлений до відділу поліції як виконаний. Також в рапорті вкано три адреси, з яких можливо було розповсюджено зображення дитячої порнографії, адреса за якою було вилучено майно, та на яке тепер старший слідчий просить накласти арешт не відноситься до підслідності органу, який проводить розслідування по вказаному кримінальному провадженню.
Що стосується доданого до клопотання рапорту, захисник зазначив, що вказаний рапорт не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки не передбачений КПК України та в ньому не відображені заходи які вчинені не в порядку передбаченому КПК України, тобто є недопустимим доказом у кримінальному провадженні, оскільки інформація отримана з порушенням Конституційних прав осіб та втручанням в їх особисте життя, фактично у вказаних рапортах йде мова про незаконне зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
Вислухавши доводи прокурора у судовому засіданні який підтримував клопотання, вислухавши доводи представника власника майна вилученого під час обшуку, якими заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши докази долучені до клопотання, та докази надані у судовому засіданні, надавши їм правову оцінку, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом було досліджено постанову слідчого від 21.02.2025 року про визнання вилученої в ході проведення обшуку 21.02.2025 року комп'ютерної техніки, речовими доказами в даному кримінальному провадженні. При дослідженні даної постанови встановлено, що вказана постанова є невмотивованою, слідчим не зазначено за якими критеріями вилучене майно набуло статусу речових доказів в даному кримінальному провадженні, що саме стало підставою для визнання даних об'єктів речовими доказами, слідчим зазначено, що дані об'єкти мають значення по кримінальному провадженню № 12023163490000238, проте не зазначено які саме фактичні дані містять вилучені об'єкти, та у зв'язку з чим мають значення для даного кримінального провадження.
Що стосується доводів захисника про те, що рапорт не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки не передбачений КПК то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні такого правопорушення.
Враховуючи зміст вищенаведених норм кримінального процесуального закону, слідчий суддя вважає, що рапорт оперуповноваженого не є доказом у кримінальному провадженні.
Прокурором у судовому засіданні під час розгляду клопотання не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, в результаті чого слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.
Все вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку від 21.02.2025 року, та не може бути підставою для порушення права особи передбаченого ст. 41 Конституції України.
Таким чином, дослідивши клопотання та доданні до нього матеріали, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не доведено в судовому засіданні необхідність здійснення такого арешту, не обґрунтовано правову підставу для арешту майна, матеріали клопотання не містять достатніх доказів, що вказують на вчинення певною особою кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, з метою недопущення необґрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить майно, а також осіб, у фактичному володінні яких воно знаходиться, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167-169, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, а саме системного блоку персонального комп'ютера чорного кольору з маркуванням “XPREDATOR» марки «Aero cool» та носія інформації марки Patriot Burst PBE192TS25SSDR, опечатано до сейф пакету НПУ №WAR1824094, вилученого під час обшуку за аресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1