Справа №521/1712/25
Номер провадження 3/521/1699/25
13 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Шевчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Жекової А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
До Малиновського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення від 19.01.2025 року ЕПР1 №224668, вбачається, що 19.01.2025 року, о 02 год. 04 хв. в м. Одесі по вул. Дальницька, 45, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LAND ROVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив суду наступне.
Так, за доводами ОСОБА_1 , 19.01.2025 року група військових, серед яких перебував і ОСОБА_1 рухаючись на трьох автомобілях по вул. Дальницькій у м. Одесі в комендантську годину були зупинені працівниками поліції. В момент, коли до нього 19.01.2025 року по вул. Дальницька в м. Одесі підійшов працівник поліції, останній знаходився в автомобілі «LAND ROVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , на водійському сидінні, проте не керував ним, а намагався зігрітися, оскільки поки попередніх його побратимів перевіряли працівники поліції, він, який не керував транспортним засобом, та перебував в якості пасажира, вийшов на вулицю дізнатися, чому групу військових зупинили.
ОСОБА_1 заперечив у повному обсязі той факт, що ним порушено вимоги ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вважає, що відносно нього, як особи яка не керувала транспортним засобом працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення складено неправомірно, з огляду на що клопотав перед судом про закриття відносно нього справи про адміністративне правопорушення.
Розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП України, заслухавши усні пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до такого.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення судом проводиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 звертається увага суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, пояснення ОСОБА_2 , суд вважає, що вина останнього у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшла своє підтвердження, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, положення ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, у тому числі алкогольного.
Як встановлено судом, під час розгляду справи, 19.01.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №224668, з якого вбачається, що 19.01.2025 року, о 02 год. 04 хв. в м. Одесі по вул. Дальницька, 45, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «LAND ROVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас, згідно оглянутого диску з відеозаписом подій від 19.01.2025 року, зафіксованого на бодікамеру поліцейського №471501, зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте, будь-яких даних, які вказують на те, що останній керував транспортним засобом - «LAND ROVER», державний номерний знак НОМЕР_1 , відеозапис не містить.
Так, судом встановлено, що о 01 год. 45 хв. працівник поліції підходить до автомобіля, який був припаркований на узбіччі, не рухався, на водійському сидіння якого перебував, як зазначив сам ОСОБА_1 - він особисто, двигун автомобіля - запущено.
На вимогу поліцейського надати документ, ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль, в якому він перебуває не був зупинений працівниками поліції, він не керує транспортним засобом, а «сів погрітися», поки всі його побратими чекають продовження руху на автомобілях, на що працівник поліції заперечив та продублював вимогу про надання документів.
З відеовідтворення реєстратора службового автомобіля (файл №224668) судом вбачається, що 19.01.2025 року о 01 год. 35 хв. автомобіль, номерний знак якого неможливо встановити припаркувався на узбіччі проїздної частини, позаду іншого автомобіля. За кермом вказаного автомобіля перебувала особа, яку судом також неможливо жодним чином ідентифікувати.
Таким чином, на відеозаписі судом встановлено лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інших належних та допустимих доказів наданих Управлінням патрульної поліції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 (інших відеозаписів з відеореєстратору службового автомобіля, пояснень свідків, тощо) матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факт керування останнім транспортним засобом.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), суд зазначає, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Враховуючи вищевказане та те, що в справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП Малиновський районний суд міста Одеси
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Н.О. Шевчук