Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/223/25
Єдиний унікальний №733/292/25
Постанова
Іменем України
14 березня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Вовченка А.В.
при секретарі Мошенець Л.М.,
розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
05.02.2025 року о 17-56 год ОСОБА_1 в м. Ічня по вул. Шевченка, 1 Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування, що вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 05.02.2025 року о 17-56 год ОСОБА_1 в м. Ічня по вул. Шевченка, 1 Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення координації, зіниці не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинено вдруге протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, вказані протоколи складено у присутності ОСОБА_1 , а відтак останньому відомо про наявність в провадженні суду справ стосовно нього.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Правопорушення, передбачені ч. 5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також те, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд вважає за доцільне об'єднати справи №733/292/25, провадження 3/733/223/25, справу №733/294/25, провадження 3/733/224/25 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об'єднаній справі №733/292/25, провадження 3/733/223/25, оскільки вони складені стосовно однієї і тієї ж особи.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції).
Згідно п. п. 1.6, 1.7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 2,3 Розділу ІІ Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення
є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 також підтверджена дослідженими матеріалами справи, в тому числі протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №239368 від 05.02.2025; серії ЕПР 1 №239360 від 05.02.2025; довідкою від 07.02.2025 №1002/124/47.2/2025 ст. інспектора САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, постановою Ніжинського міськрайонного суду від 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.02.2025; копією постанови серії ЕНА № 3801156 від 20.01.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 4 КУпАП, відеозаписом з місця події, оглянутим у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення стягнення виключно у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Матеріали справи не містять доказів про наявність зареєстрованого транспортного засобу за ОСОБА_2 , зокрема з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №239368 від 05.02.2025; серії ЕПР 1 №239360 від 05.02.2025 вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , а тому оплатне вилучення до нього не застосовується.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року
піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп'яніння, що підтверджується відповідною постановою Ніжинського міськрайонного суду від 21 листопада 2024 року.
Оцінюючи докази у справі, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, що в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про винуватість вище доказами.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адмінправопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.34,35 КУпАП, суд не знаходить обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, особу винного, приймаючи до уваги відсутність ОСОБА_1 критичного ставлення до скоєного, про що свідчить неявка до суду без поважних причин, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП згідно із вимогами ст. 36 КУпАП з позбавленням права керувати транспортними засобами.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Об'єднати справи №733/292/25, провадження 3/733/223/25, справу №733/294/25, провадження 3/733/224/25 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об'єднаній справі
№733/292/25, провадження 3/733/223/25, оскільки вони складені стосовно однієї і тієї ж особи.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 та накласти адміністративне виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., та позбавлення права керування транспортним засобом на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, за ч. 5 ст.126 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн та позбавлення права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
За правилами ст. 36 ч. 2 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп та позбавлення права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Згідно з ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження- не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно з ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується штраф у подвійному розмірі, тобто 81 600 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А. В. Вовченко