Справа № 766/1055/25
н/п 3/766/1888/25
05 березня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Херсонського РУП Головного управління національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення - 15.01.2025 року близько 16 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не виконав обов'язки особи, що замінює батьків відповідно до наказу Служби у справах дітей Одеської міської ради від 07.03.2024 року №37/1 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_2 , який має діагноз: затримка психосоматичного розвитку, залишившись без нагляду фактично впав в котлован біля каналізаційних труб, що могло спричинити загрозу життю та здоров'ю дитини.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що з матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, а поняття неналежний догляд або неналежне виконання цих обов'язків само по собі не ототожнюється з поняттям ухилення від них. Вказав, що з фабули протоколу не встановлено в чому саме та які саме дії вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, жодних доказів суду не надано. Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП надані наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 115645 від 15.01.2025 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштований в його родину, 15.01.2025 року близько 16 год. 40 хв. вони разом з ОСОБА_4 перебували в магазині «Аврора», по вул. Стрітенській, він обернувся і не побачив ОСОБА_4 поруч, через деяких час він побачив поліцейських та попросив їх допомогти знайти дитину. Потім по АДРЕСА_3 був знайдений у ямі, працівники ДСНС дістали його, швидка допомога доставила його до лікарні, від госпіталізації відмовились. Зобов'язався належним чином наглядати за дитиною, не відпускати його від себе, оскільки він має діагноз - аутизм;
- рапорт, з якого вбачається, що 15.01.2025 року о 16 год. 59 хв. надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 15.01.2025 року о 16 год. 56 хв. за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 92, 15.01.2025 року біля 16 год. 57 хв. від чергового ДСНС надійшло повідомлення про те, що в відкритий каналізаційний люк біля будинку по АДРЕСА_2 впала дитина;
- рапорт, з якого вбачається, що 15.01.2025 року о 17 год. 59 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.01.2025 року о 17 год. 55 хв. за адресою: м. Херсон, вул. Українська, повідомляє черговий лікар ЕМД про те, що в Обласну дитячу лікарню ними був доставлений ОСОБА_2 , 2016 р.н., проживає: АДРЕСА_1 , діагноз аутизм. Доставлений у дитячу обласну лікарню для більш детального огляду, тілесних ушкоджень на тілі немає;
- довідка від 19.01.2025 року про перебування хворого у КНП «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» ХОР №437, відповідно до якої ОСОБА_2 має діагноз затримка психосоматичного розвитку, пошкоджень у дитини немає.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України: 1) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов'язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Отже ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу цього адміністративного правопорушення, а саме у протоколі не зазначено, які саме батьківські обов'язки, що встановлені ч. 1-7 ст. 150 СК України, не виконав ОСОБА_1 .
У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Всі обставини правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та елементи складу даного правопорушення повинні встановлюватися та перевірятися доказами, наданими сторонами в даній справі, саме в ході її судового розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а наведені у постанові суду докази не містять у собі достатніх даних про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення особи від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення.
Таким чином, наявними в справі доказами не доведено поза розумним сумнівом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання ОСОБА_2 , що в свою чергу не надає можливості зробити висновок про наявність в його діях складу правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст.247, ст.ст. 283, 284,289 КУпАП суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлений - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
СуддяН. К. Іванцова