Справа № 587/4279/24
05 березня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., представника відповідача Сафронова М. А., який брав участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, мотивуючи його тим, що 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок із сплатою процентів за користування у розмірі 44,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань відповідач станом на 30 жовтня 2024 року має заборгованість у розмірі 20336,65 грн, яка складається з: 12234,15 грн заборгованість за кредитом, 8102,5 грн - заборгованість за відсотками. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 15 вересня 2020 року у розмірі 20336,65 грн та судові витрати в розмірі 3028 грн.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав також відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг підтвердив під підпис факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг та зобов'язався у подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, тому був ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки наданий кредитний договір є договором оферти. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача Сафронов М. А., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволені позову, оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «А-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, такі умови розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, відсутні відомості про розмір кредитних коштів, умови і порядок їх надання та повернення. Факт користування коштами та розмір заборгованості за тілом кредиту визнав, розмір заборгованості за відсотками вважав необґрунтованим, проте у задоволенні позову просив відмовити повністю, оскільки вважає, що кредитний договір є неукладеним.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 15 вересня 2020 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до п. 2.1.1.2.3 пункту Умов та Правил надання банківських послуг після отримання від клієнта всіх документів, банк самостійно встановлює кредитний ліміт, який має право в будь-який час змінити, що є безумовною згодою клієнта про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Строк кредиту 240 місяців. Мета кредиту: на споживчі цілі. В паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» вказано, що ця інформація сформована станом на 15 вересня 2020 року, підписана клієнтом ОСОБА_1 2020-09-15Т12:34:05+03:00 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП2860, за номером телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 10-11).
Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне: «Я згоден (-на) з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між мною та банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лась) з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден (-на) з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайта www.a-bank.com.ua. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватись з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті в розділі «Умови та правила» (а.с. 15-23).
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Судом встановлено, що 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Також встановлено, що за допомогою стилусу на планшеті 15 вересня 2020 року підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складає договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови.
Підписанням анкети-заяви та інших електронних документів ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредитні кошти та оплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.
Згідно з довідкою за картками вбачається, що у ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано такі картки: № 4323357026643045 строком дії до липня місяця 2027 року; № НОМЕР_3 строком дії до березня місяця 2028 року; № НОМЕР_4 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с. 12).
Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 за період з 15 вересня 2020 року по 30 жовтня 2024 року встановлено кредитний ліміт в сумі 20000,00 грн, з 19 листопада 2020 року кредитний ліміт збільшено до 36000,00 грн; з 13 липня 2021 року кредитний ліміт збільшено до 51000,00 грн; з 01 березня 2022 року кредитний ліміт зменшено до 13285,00 грн, з 27 вересня 2023 року кредитний ліміт зменшено на 12234,15 грн та з 23 лютого 2024 року кредитний ліміт збільшено до 12300,00 грн (а.с. 13).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи надані суду докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису ОСОБА_1 , у зв'язку із чим відсутність підпису останнього безпосередньо на паперовому екземплярі Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифах користування кредитною карткою та Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не свідчить про непогодження між сторонами істотних умов договору, зокрема розміру процентної ставки.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості за отриманим кредитом, однак здійснювані ним платежі були не регулярними та в недостатньому розмірі, що зазначено в графі 12 «Сума погашення за кредитним договором» згідно з розрахунком заборгованості. Розмір процентної ставки становив 44,4%, що також підтверджується вказаним розрахунком в графі 6 «Процентна ставка поточна».
Надана представником позивача виписка по картці, з якою не погоджується представник відповідача, оскільки вона подана лише з відповіддю на відзив, а не разом з позовом, як це визначено ст. 83 ЦПК України, не є доказом, який підтверджує обставини, про які не зазначено в позові, а лише конкретизує дані, зазначені в розрахунку заборгованості за договором, доданому до позову, на які саме цілі використані кошти.
Отже, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що створило заборгованість перед позивачем та становить 20336 грн 65 коп, з яких: 12234 грн 15 коп - заборгованість за кредитом; 8102 грн 5 коп - заборгованість за відсотками (а.с. 5 зв.б., а. с. 6-9).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 20336,65 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3028,00 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 623, 549, 550, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) суму боргу за кредитним договором №б/н від 15 вересня 2020 року в розмірі 20336 (двадцять тисяч триста тридцять шість) грн 65 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.
Суддя І. Г. Вортоломей