Справа №592/3740/25
Провадження №3/592/917/25
07 березня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1
за ч.2 ст.184 КУпАП,
з участю учасника провадження у справі про адміністративне правопорушення
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №604044 від 18.02.2025, 17.02.2025 близько 23:40 ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків за адресою АДРЕСА_2 відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виразилось в тому , що ОСОБА_1 , внаслідок вживання горілки в кількості близько 350 мл. Сп'яніла та створила загрозу життю та здоров'ю дитини, чим порушила ст. 150 СК України, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно 18.02.2025 вживала горілку та оскільки у дитини заболів живіт вона виклала медичну допомогу, яка доставила її до лікарні. В лікарні дитині стало краще, проте її хотіли госпіталізувати до інфекційного відділення. Вона, побоюючись, щоб дитина не заразилась іншою інфекцією, відмовлялась від госпіталізації, проте залишилась з дитиною в лікарні на ніч, а зранку поліцейські склади щодо неї протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).
Диспозицією ч. 2 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Тобто ч. 2 ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до «передбачених законодавством обов'язків». В той же час ст. 150 СК України має щонайменше 4 обов'язки не тільки щодо виховання, а й щодо розвитку дитини, а матеріали справи не місять посилань на конкретні передбачені цим законом чи іншими нормативно-правовими актами обов'язки щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини від виконання яких ухилилася ОСОБА_1 , що порушує право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, передбаченому ст. 6 Конвенції, про що ЄСПЛ зазначив у своїх рішеннях, зокрема, «Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy) від 25.07.2000 (заява №23969/94, п. 59) та «Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) від 25.03.1999 (№ 25444/94 п. 51-52), відповідно до яких обвинуваченому слід "негайно" та "в деталях" повідомити про причину звинувачення, тобто про матеріальні факти, які стверджуються проти нього, що лежать в основі звинувачення, та про характер звинувачення, а саме: правова кваліфікація цих суттєвих фактів; надання повної, детальної інформації щодо звинувачення підсудного є важливою передумовою забезпечення справедливості провадження.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за наслідками розгляду вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати.
Статтею 62 Конституції України, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь.
При цьому, слід враховувати, що у справі про адміністративне правопорушення протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення.
Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме рапорт від 28.02.2025, витяг АМОР 102, письмові пояснення ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копія постанови від 12.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що є предметом розгляду.
Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 184, 247, 294 КУпАП , -
постановив:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Р.А. Онайко