Справа № 441/2207/20 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А. М.
Провадження № 33/811/1770/24 Доповідач: Белена А. В.
03 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю захисника - адвоката Андрушківа С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Андрушків С.Є. на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 31 грудня 2020 року,
Постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 31 грудня 2020 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн 40 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 27.11.2020 о 18 год. 40 хв. на автодорозі Т 1425 «Миколаїв-Городок-Жовква», поворот в с. Угри Городоцького району Львівської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді захисник Андрушків С.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що про наявність постанови ОСОБА_1 довідався в кінці липня 2024 року. У подальшому ним здійснювався збір доказів того, що 27.11.2020 він не перебував в Україні. З матеріалами справи захисник ознайомився лише 27.11.2024.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник покликається на те, що у період з 13 січня 2020 року по 25 червня 2021 року ОСОБА_1 на території України не перебував.
Вказане підтверджується довідкою з Головного центру обробки персональною інформацією Держприкордонслужби України.
Зазначає, що ОСОБА_1 постійно проживає у Республіці Польща, де користується автомобілем, яким здійснює щоденні поїздки, а тому відповідно до діючого законодавства Республіки Польща у нього виникла необхідність обміняти посвідчення водія, отриманого в Україні на посвідчення водія Республіки Польща. Однак, в процесі з'ясувалося, що відповідно до облікових даних сервісного центру МВС України, ОСОБА_1 постановою Городоцького районного суду Львівської області від 31 грудня 2020 рокупритягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, звертає увагу, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке відповідно до відповіді Головного регіонального сервісного центру МВС України на запит захисника Шири М.С. від 05.11.2024 у ОСОБА_1 вилучене та знаходиться на зберіганні в ТСЦ МВС № 4641, у дійсності перебуває у нього.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Заслухавши пояснення захисника Андрушківа С.Є. щодо поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно з ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Так, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 053126 від 27 листопада 2020 року, у провину ОСОБА_1 поставлено те, що він 27.11.2020 о 18.40 год. на автодорозі Т 1425 «Миколаїв-Городок-Жовква», поворот в с. Угри Городоцького району Львівської області, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння; від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Разом з тим апелянт стверджує, що 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 не перебував в Україні.
На підтвердження вищевказаного захисник Андрушків С.Є. долучив до матеріалів апеляційної скарги листа Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 16.08.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 13 січня 2020 року здійснив виїзд з території України через пункт пропуску Рава-Руська, а в подальшому в'їхав на територію України лише 25.06.2021, а тому не міг перебувати у зазначеному у протоколі місці.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з вищезгаданого протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.06.2015.
Водночас, як пояснив у суді апеляційної інстанції захисник, на сьогодні ОСОБА_1 проживає у Республіці Польща, та посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.06.2015 у нього не вилучалося. Звернув увагу, що у відповідь на запит сторони захисту № 05/11/24 від 05.11.2024 Регіональний сервісний центр МВС повідомив, що 12.06.215 ВРЕР ДАІ з обслуговування Кам'янка-Буського та Буського районів при ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 терміном до 12.06.2045; на сьогодні вилучене посвідчення знаходиться на зберіганні в ТСЦ МВС № 4641.
Окрім цього захисник надав апеляційному суду оригінал посвідчення водія, яке надіслав ОСОБА_1 , та яке судом було оглянуто.
Так, на руках у ОСОБА_1 перебуває посвідчення водія, видане на ім'я « ОСОБА_1 », серії НОМЕР_2 від 12.06.2015, дійсне до 12.06.2045, орган, який видав: Центр ДАІ 4606.
Також, у відповідь на запит апеляційного суду від 29.01.2025 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях на адресу Львівського апеляційного суду скеровано копію посвідчення водія, яке було вилучено відповідно до протоколу про адміністративне право рушення серії ОБ № 053126 від 27 листопада 2020 року.
З вказаної копії водійського посвідчення вбачаються розбіжності з посвідченням, наданим ОСОБА_1 , а саме: зазначено інший орган, який його видав (ТЦС 4641), а також особа на фото за зовнішнім виглядом та рисами обличчя відрізняється від фотографії ОСОБА_1 на наданому оригіналі посвідчення водія та у оригіналі паспорта громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був оглянутий апеляційним судом та копія якого долучена до матеріалів справи.
З наведеного вбачається, що працівниками поліції не було належним чином встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд першої інстанції, у зв'язку з розглядом справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перевірив усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов беззаперечного висновку про те, що адміністративне правопорушення, яке мало місце 27.11.2020, вчинено іншою особою, а не ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що під час апеляційного перегляду встановлено, що адміністративне правопорушення вчинено іншою особою, а не ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що постанову судді слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику Андрушківу Стефану Євгеновичу строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Андрушків Стефана Євгеновича задоволити.
Постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 31 грудня 2020 рокув справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА