Провадження № 2-др/679/6/2025
Справа № 679/1953/24
14 березня 2025 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Хвещук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області заяву представника відповідача - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
12.03.2025 представник відповідача - адвокат Огойко А.А. звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі з метою вирішення питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Учасники справи у судове засідання не викликалися з урахуванням положень ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд не вбачав у цьому необхідності, позаяк сума витрат на професійну правничу допомогу, що зазначається представником у заяві про винесення додаткового рішення (6000 грн), відповідає орієнтовній сумі відповідних судових витрат, що вказана у відзиві на позов, копію якого представник позивача отримував.
Дослідивши заяву представника відповідача та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів із дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 10.03.2025 судом було ухвалено рішення суду у цивільній справі № 679/1953/24 (провадження № 2/679/189/2025) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якого судом було відмовлено у задоволені позову (а.с. 94-98).
Із вказаного рішення також вбачається, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а питання щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося, позаяк у відзиві на позов представник відповідача Огойко А.А. вказав, що остаточний докази на підтвердження таких витрат буде подано до суду протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.01.2025 відповідач ОСОБА_1 уклав із адвокатом Огойком А.А. договір про надання правничої допомоги, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1087846 від 27.01.2025. Крім іншого, у п. 3.1 вказаного договору зазначається, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 6000 грн (а.с. 61, 62-64, 76-78).
Із наданого представником відповідача акту прийому-передачі послуг від 11.03.2025 вбачається, що відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Огойка А.А., пов'язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 6000 грн (а.с. 106).
При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У той же час представник позивача, яка належним чином повідомлявся про розгляд справи судом та отримав копію відзиву, у відповіді на відзив не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката із посиланням на неспівмірність витрат відповідача на оплату такої допомоги, а письмові пояснення представника позивача у цій частині зводяться до цитування норм закону та судової практики.
Отже, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу з огляду на положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи те, що судом було відмовлено у задоволені позову, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача суму понесених останнім судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, 263, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача - адвоката Огойка Андрія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 679/1953/24 (провадження № 2/679/189/2025) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шести тисяч)гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (ідентифікаційний код 43657029; місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1).
Представники позивача: 1) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ); 2) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Представник відповідача: адвокат Огойко Андрій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Г. Безкровний