Справа № 674/189/25
Провадження № 2-а/674/20/25
іменем України
10 березня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпової У.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Файчука А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3948830 від 27.01.2025 та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3948830 від 27.01.2025 та закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що у відповідності до постанови серії ЕНА №3948830 від 27.01.2025 року у ній не зазначено жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Належним доказом вчиненого позивачем правопорушення було б проведення замірів відстані на місці вчинення правопорушення піл час чинення, що і підтверджувало б факт зупинки мого автомобіля ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій або безпосередньо на виїзді з прилеглої території. При цьому при складані протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, інспектором не здійснювалися заміри відстані на місці вчинення правопорушення. Також надавав пояснення та зазначав, що не порушував ПДР, однак інспектори не зважали на пояснення і склали відповідний протокол. Оскільки інспектори поліції не проводили замірів, де знаходився автомобіль, винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення є неправомірною та підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Ухвалою від 10.02.2025 адміністративний позов прийнято до провадження, поновлено строк звернення до суду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що рухаючись на своєму автомобілі зупинився біля кав'ярні, що біля автовокзалу. Вважає, що не порушував правила дорожнього руху, являється особою з інвалідністю 2 групи та попередив поліцейського про те, що йому стало погано. Зазначає, що каву не пив, а сидів на лавці біля кав'ярні та пив воду, оскільки йому було погано.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Файчук А.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити. Вказав, що дії ОСОБА_1 були неправомірними, позивач порушив правила дорожнього руху, здійснивши зупинку транспортного засобу безпосередньо на виїзді з прилеглої території. Скарг на здоров'я від ОСОБА_1 не було, допомоги не потребував.
Також представник позивача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти скасування оскаржуваної постанови та вважає, що вона була винесена суб'єктом владних повноважень ПОГ СПД №1 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Гринишин В.А. з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про Національну поліцію». Під час виявлення працівниками поліції адміністративного правопорушення позивачем, останній не вчиняв дій пов'язаних із терміновістю вжиття ліків, чи інших заходів, які спричиненні його захворюванням, у зв'язку із чим в нього встановлення інвалідність, а знаходився у кав'ярні неподалік. Однак, як вбачається із відеозапису, позивач зупинившись, ігноруючи вимоги ПДР щодо заборони стоянки при виїзді з прилеглої території, перекривши частиною корпусу свого транспортного засобу - виїзд з прилеглої території, свідомо порушив правила дорожнього руху. Разом з тим, звертаємо увагу Дунаєвецького районного суду, що ПОГ СПД №1 Кам'янець-Подільського РУП проводилась відеозйомка, на якій зафіксовано порушення позивачем правил дорожнього руху, а також вбачається, що працівник поліції вказав ОСОБА_1 про те, які вимоги знаку, він порушив, що саме місце зупинки де зупинений транспортний засіб є виїздом із прилеглої території( про що чітко вбачається на відеозаписі).
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно постанови ЕНА №3948830 від 27.01.2025 року, 27.01.2025 о 18:23:59 год. в м. Дунаївці по вул. Тараса Шевченка, 111 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу безпосередньо на виїзді з прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п. «и» п.15.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до положень п.1.10 ПДР України прилегла територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно зі ст.265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області, заперечуючи проти позову, надав суду DVD-диск із відеозаписом 2-2-847191e0-eacf-11ef-9d57-1bd465ff9166 з нагрудної камери поліцейського та службового автомобіля 2-2-e1f88600-ead1-11ef-9d84-6d89c1adfab5. На даних відеозаписах зафіксовано, що автомобіль позивача знаходиться безпосередньо на виїзді з прилеглої території, відтак будь-які сумніви у відстані та необхідності проводити заміри відсутні. Також з відеозапису вбачається, що на місці вчинення адміністративного правопорушення встановлений дорожній знак 3.21 «В'їзд заборонено», передбачений ПДР України, біля якого знаходився автомобіль позивача (відеозапис 2-2-e1f88600-ead1-11ef-9d84-6d89c1adfab5 проміжок часу 0:01:10-0:01:40).
Крім того, на відеозаписі 2-2-847191e0-eacf-11ef-9d57-1bd465ff9166 зафіксовано, що під час спілкування із працівником поліції на місці події позивач особисто підтверджував факт вчинення правопорушення та визнав свою вину в порушенні правил зупинки. В подальшому, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позивачу були роз'яснені його права, винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності (0:00:01-0:00:30; 0:03:55-0:07:00). ОСОБА_1 особисто підписав постанову та отримав її примірник (відеозапис 2 -2-14f5c410-ead1-11ef-8eb2-21ec0cd405fd проміжок часу 0:00:35-0:01:15).
Таким чином, у відповідача не було необхідності вимірювати відстань від пішохідного переходу до того місця, де був зупинений автомобіль позивача, адже факт порушення п.15.9 "и" ПДР є очевидним.
Крім того, зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що вона в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Твердження позивача про те, що в нього є пенсійне посвідчення, йому «стало недобре», тому зупинився, спростовується наданими відеозаписами. При цьому, ОСОБА_1 не вчиняв дій пов'язаних із терміновістю вжиття ліків, чи інших заходів, які спричинені його захворюванням, у зв'язку із чим в нього встановлення інвалідність та за допомогою до поліцейського не звертався.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що поліцейський при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв у межах, передбачених чинним законодавством, його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КУпАП, та підстав для скасування постанови серії ЕНА №3948830 від 27.01.2025 суд не вбачає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.72-79, 139, 241-246, 250, 271, 286 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3948830 від 27.01.2025 та закриття провадження у справі відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (місцезнаходження - Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824).
Повне судове рішення складене 13 березня 2025 року.
Суддя О.М.Сосна