Справа № 674/2051/24
Провадження № 2-а/674/7/25
іменем України
10 березня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №0728 від 17.12.2024 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає про те, що Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у структурному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач), а саме у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з додатку РЕЗЕРВ+. Зазначає, що ніколи не порушував правила військового обліку, до адміністративної відповідальності з цього приводу раніше не притягувався, має відстрочку від проходження військової служби по мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
22.11.2024 Позивач побачив в додатку РЕЗЕРВ+ повідомлення про необхідність уточнення облікових даних і в цей же день прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівники якого з'ясувавши, що Позивач користується відстрочкою від проходження військової служби, жодних інших дій не вчинили, про будь-які порушення військового обліку Позивача не повідомляли.
Однак 12.12.2024 з Позивачем зв'язався працівник поліції та повідомив про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди Позивач в той же день прибув, був повідомлений працівниками відділу про порушення ним правил військового обліку, оскільки не з'явився за повісткою, надав відповідні пояснення щодо неотримання жодних повісток та в подальшому стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з відомостями протоколу порушення, допущене Позивачем, полягало у тому, що останній не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, надісланою на його адресу поштовим зв'язком.
При цьому посадовою особою у протоколі не було вказано на яку дату Позивач повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в яку дату у нього виник такий обов'язок.
17.12.2024 щодо позивача винесено оскаржувану постанову № 0728, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Також Позивач зазначив, що користується контактним номером телефону НОМЕР_1 , який Відповідачу відомий, наявний в його облікових даних та в системі РЕЗЕРВ+. На цей номер телефону жодні повідомлення від АТ «Укрпошта» про наявність рекомендованого листа на його ім'я не надходили, не надходили жодні листи від Відповідача також і на його поштову скриньку, місце проживання Позивач не змінював.
У зв'язку з викладеним, Позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову № 0728 від 17.12.2024 про накладення адміністративного стягнення на Позивача у розмірі 17000 грн, а справу закрити.
Ухвалою суду від 01.01.2025 позовна заява була залишена без руху у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 13.01.2025 ухвалою суду Позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у адміністративній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
31.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, підписаний тимчасово виконуючим обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача просив залишити без розгляду відзив Відповідача, оскільки він поданий без додержання вимог ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України. Судом встановлено, що до відзиву Відповідача додано довіреність, яка видана тимчасово виконуючим обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я провідного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Разом з тим, як вже зазначалось, відзив на позовну заяву підписаний тимчасово виконуючим обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Інших документів, які б підтверджували право тимчасово виконуючого обов'язки начальника структурного підрозділу Відповідача представляти інтереси Відповідача у суді до відзиву не додано.
Окрім того, із відзиву вбачається, що додані до нього додатки, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України скеровані лише на адресу суду. Позивач також заперечив отримання ним доданих до відзиву додатків.
За таких обставин суд дійшов висновку про залишення без розгляду відзиву з додатками, що надійшли до суду 31.01.2025 та розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши додані докази, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (зі змінами), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 0728 12.12.2024 працівниками Сектору поліцейської діяльності було доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адресою проживання Позивача засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням було направлено повістку про явку до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . До ІНФОРМАЦІЯ_2 повернулось повідомлення про причини повернення, оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п. 2 ч. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, а також відповідно до Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення про виклик є: 1) день отримання поштового відправлення; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення; 3) день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, посадова особа Відповідача, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, зробила висновок про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, оскільки він не з'явився за отриманою повісткою. В протоколі наявні письмові пояснення Позивача про те, що він не прибув по повістці оскільки не отримував її, був відсутній за місцем проживання, а побачивши повідомлення в додатку РЕЗЕРВ+, одразу прибув.
При цьому у протоколі дійсно не вказано на яку дату Позивач повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в який день працівником пошти проставлена відмітка про відсутність особи за адресою проживання, тобто в яку саме дату у Позивача виник обов'язок прибути за повісткою.
Окрім того, суд також звертає увагу, що у протоколі вказано, що до нього додаються копія паспорта та копія звернення без деталізації належності, реквізитів чи змісту цих документів. Копії ж повістки, квитанції про здійснення поштового відправлення чи копії повідомлення про причини повернення поштового відправлення, згідно з відомостями, наявними у протоколі, до нього не додано.
Згідно з постановою № 0728 від 17.12.2024 на Позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаної особи, у якому наявний військовий ідентифікаційний номер, а також військово-облікового документу, сформованого програмними засобами додатку РЕЗЕРВ+, Позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних осіб у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26.07.2024 ним уточнено облікові дані, а також він користується правом на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації до 10.11.2025 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, - призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності; прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП визначено, що: (ч. 1 статті) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак і скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктами 40, 41 вказаного Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото-і відео фіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото-та відео фіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вже зазначалося, судом встановлено, що при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови, згідно з наявними в них відомостями, у розпорядженні посадових осіб, що складали протокол та виносили оскаржувану постанову, документів, що підтверджують вказані обставини не було, а тому суд також позбавлений можливості під час розгляду адміністративної справи встановити такі факти, з якими безпосередньо пов'язана можливість притягнення військовозобов'язаної особи до адміністративної відповідальності і які посадова особа, виносячи оскаржувану постанову, безпідставно вважала встановленими.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Відповідно ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Отже, Відповідачем не надано суду належні та допустимі докази на підтвердження факту належного повідомлення (оповіщення) Позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з вимогами п. 40 та п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Копії повістки про виклик та її отримання позивачем по справі суду не надано. Додані до протоколу про адміністративне правопорушення копія паспорта та копія заяви не можуть бути належними доказами, що підтверджують факт та дату оповіщення військовозобов'язаного про необхідність його прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і, відповідно, підтвердити виникнення обов'язку військовозобов'язаного прибути за таким оповіщенням.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Судові витрати належить стягнути з Відповідача у порядку, визначеному ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 79, 139, 241-244, 246, 250, 262, 271, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення № 0728 від 17.12.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 13.03.2025.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Д. Т. Барателі