1Справа № 335/2207/25 2-н/335/197/2025
12 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 26 Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком, в частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу,-
10 березня 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 4 691,20 грн., судового збору у розмірі 302,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
12 березня 2025 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано наказ, яким задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 26 Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 26 Запоріжжя» заборгованість за надані у період з 01.04.2022 по 28.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 4 691,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу
За частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Відповідно до частини третьої статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що саме відповідач доводить співмірність витрат, що неможливе в наказному провадженні, а тому звужує права такої особи.
Отже, оскільки розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, то останній позбавлений права на подання відповідного клопотання про зменшення таких витрат.
Заявником заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн, за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки зазначене не входить до переліку, визначеному частиною першою статті 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження, а тому суд, враховуючи права заявника на компенсацію вказаних витрат, вважає за необхідне відмовити у видачі вказаного судового наказу, в частині стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 26 Запоріжжя» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: Н.І. Рибалко