Справа №333/4248/24
Провадження №2/333/247/25
05 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя,цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), до Мелітопольської міської ради Запорізької області (місце знаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ: 25716722), третя особа - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), про встановлення факту прийняття спадщини,-
встановив:
06.05.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 .
Заява обґрунтована тим, що вона та її неповнолітня донька ОСОБА_3 є спадкоємицями за заповітом після померлої ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на праві власності належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки проживала з ним за однією адресою та була його дружиною.
Після смерті ОСОБА_5 , позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом до Другої київської державної нотаріальної контори.
12.10.2023 року ОСОБА_2 з донькою отримали свідоцтво про прийняття спадщини на грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями, а оформлення спадщини на нерухоме майно призупинено, так як майно, а саме: вищевказана квартира, знаходиться на тимчасово окупованій території.
Позивачка вказує, що не може оформити на себе 1/2 частину квартири, так як право власності не оформлене належним чином за спадкодавицею, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.05.2024 року цивільна справа була передана за підсудністю на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.07.2024 року цивільна справа була передана на розгляд за територіальної юрисдикцією (підсудністю) до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; витребувано від державного нотаріуса Другої київської нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи №15/2023 заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
17.10.2024 року на адресу суду від Другої київської нотаріальної контори надійшла витребувана судом копія спадкової справи.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року залучено до участі у справі №333/4248/24 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 .
03.12.204 року на адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_7 надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти задоволення позовної заяви, зазначивши, що не надано доказів про проживання ОСОБА_5 за однією адресою з ОСОБА_6 , та про реєстрацію останнього за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, він вважає, що реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації.
Ухвалою суду від 11.12.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, зобов'язано уповноважену особу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати на адресу суду копію актового запису, складеного Відділом РАГСу Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області30.07.1961 року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , 1936 року народження.
21.01.2025 року на адресу суду від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь №28/06.10-01-31, відповідно до якої було виявлено актовий запис №763 про шлюб ОСОБА_6 , 1936 року народження, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 30.07.1961 року народження відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.
Ухвалою суду від 24.01.2025 року зобов'язано уповноважену особу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати на адресу суду повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу та зміну прізвища). У разі відсутності зазначеної інформації в державному реєстрі актів цивільного стану громадян надати на адресу суду копію актового запису, в результаті якого остання змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».
04.03.2025 року на адресу суду від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь №684/06.10-01-31, відповідно до якої отримання необхідних відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян можливо шляхом формування відповідних запитів до відділів державної реєстрації актів цивільного стану на кожний вид витягу з актового запису, з виконанням конкретних ідентифікуючих даних стосовно конкретної запитуваної особи (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце проведення державної реєстрації). За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено лише актовий запис №2 про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 04.01.2023 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовну заяву в повному обсязі, з підстав наведених у ній. Додатково зазначила, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з онуком ОСОБА_5 - ОСОБА_4 . Позивачка проживала за однією адресою зі спадкодавицею та доглядала за нею.
Представник відповідача - Мелітопольської міської ради Запорізької областідо зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, останній в письмових поясненнях просив розглянути справу без їх участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до такого.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис 2, виданого 04.01.2023 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00038119786 від 13.01.2023 року.
За життя, 30.08.2021 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого вона все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. та зареєстровано в реєстрі за №2889.
Відповідно до свідоцтва про права власності №33-Р від 12.01.1998 року, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 21.03.2014 року, актовий запис №502.
13.01.2023 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Другої київської державної нотаріальної контори, на підставі якої було заведено спадкову справу №15/2023
ОСОБА_4 є онуком ОСОБА_5 , що підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 31.01.1989 року, актовий запис №68, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження його мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (витяг №00037829037 від 14.12.2022 року).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037828928 від 14.12.2022 року, 09.11.2010 року ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_13 »
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (мати ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 ), померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 04.03.2000 року, актовий запис №3064, та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00038119735 від 13.01.2023 року.
Позивачка ОСОБА_2 є колишньою дружиною ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 30.10.2009 року, актовий запис №1461.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно грошових вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями.
25.01.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації щодо можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Другої київської державної нотаріальної контори №744/02-14, у зв'язку з відсутністю документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на даний об'єкт нерухомого майна, для подальшого оформлення спадщини ОСОБА_2 необхідно звернутися особисто до нотаріальної контори з документами, що посвідчують право власності спадкодавця на квартиру.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
У частині п'ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Встановлення факту прийняття спадщини померлою особою не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
У даній справі встановлення факту прийняття спадщини померлою особою є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування.
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 року у справі №522/3974/20 (провадження № 61-4007св23).
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, 25, 1218 - 1223, 1234, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), до Мелітопольської міської ради Запорізької області (місце знаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ: 25716722), третя особа - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), про встановлення факту прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.03.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод