13 березня 2025 року
м. Київ
справа №240/5940/23
адміністративне провадження №К/990/7829/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року
у справі №240/5940/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
25 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №240/5940/23.
27 лютого 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху та скаржнику встановлено строк для усунення недоліків, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
10 березня 2025 року до Верховного Суду від скаржника, надійшла заява про усунення недоліків.
У той же час, скаржником не виконано вимоги Верховного Суду в частині надання уточненої касаційної скарги.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на будь-який пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Суд зазначає, що скаржнику необхідно визначитися з підставою касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та обґрунтувати визначену підставу касаційного оскарження.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає за необхідне продовжити Головному управлінню ДПС у Житомирській області строк для усунення недоліків, а саме шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із належим обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Продовжити Головному управлінню ДПС у Житомирській області строк для усунення недоліків, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги строком на десять днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк