про відкриття касаційного провадження
12 березня 2025 року
м. Київ
справа №120/845/24
адміністративне провадження №К/990/6355/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року
у справі №120/845/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 грудня 2023 року №36/с в частині призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2010 рік), в сумі 217250,00 грн;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2022 року, а саме у розмірі 620250,00 грн, та здійснити виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року та додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 17 лютого 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року, визначено склад колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян: Єресько Л.О. (суддя-доповідач), Загороднюк А.Г. та Соколов В.М.
До початку розгляду справи суддею-доповідачем Єресько Л.О. та суддями Загороднюком А.Г. та Соколовим В.М. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без урахування спеціалізації.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2025 року заяви суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. задоволено.
Відведено суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №120/845/24.
Матеріали адміністративної справи №120/845/24 (провадження №К/990/6355/25) передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в установленому порядку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2025 року визначено склад колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав: Берназюк Я.О. (суддя-доповідач), Чиркін С.М. та Шарапа В.М.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 16, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), порушили положення статті 134 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 квітня 2024 року у справі №240/512/22, від 08 травня 2024 року у справі №240/17749/20 та від 18 червня 2024 року у справі №240/20065/20, від 14 листопада 2024 року у справі №560/419/24.
Скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що розмір одноразової грошової допомоги позивача має відповідати 250-кратному прожитковому мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи, оскільки ІІІ група інвалідності встановлена позивачу вперше 17 травня 2022 року, а тому розмір одноразової грошової допомоги для позивача повинен складати - 620250,00 грн (2481,00 грн х 250).
На думку відповідача, судами першої і апеляційної інстанцій безпідставно не враховано те, що встановлення компетентним органом (МСЕК) вперше факту ушкодження здоров'я позивачу з 08 листопада 2010 року (ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби) виключає можливість повторного встановлення вперше факту ушкодження здоров'я з 17 травня 2022 року (ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини), а свідчить про повторний факт ушкодження здоров'я, утім вперше - внаслідок іншої причини. Така зміна причинного зв'язку інвалідності передбачає право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Утім сума цієї допомоги визначається від розміру прожиткового мінімуму станом на дату первинного встановлення інвалідності.
Враховуючи, що розмір одноразової грошової допомоги в сумі 620250,00 грн не передбачений положеннями статі 16-2 Закону №2011-XII та Порядку №975, відповідач вважає безпідставним висновок судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для зобов'язання Міністерства оборони України призначити позивачу такої виплати.
У касаційній скарзі відповідач здійснює посилання на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 листопада 2024 року у справі №560/419/24, у якому зазначено, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
У вищезазначеній постанові Верховний Суду також зазначив, що таке законодавче врегулювання обумовлено самим поняттям «одноразова грошова допомога», яка є одноразовою, а не багаторазовою і її виплата розпочинається від моменту первинної втрати працездатності/встановлення інвалідності, а далі відбувається доплата допомоги, у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв'язку, але виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день первинного встановлення інвалідності.
Крім того, у постановах від 08 квітня 2024 року у справі №240/512/22, від 08 травня 2024 року у справі №240/17749/20 та від 18 червня 2024 року у справі №240/20065/20, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Сума одноразової грошової допомоги визначається в кратному розмірі в залежності від групи інвалідності та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
Водночас, у касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для стягнення за рахунок Міністерства оборони України витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, оскільки на його думку, заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, неспівмірною зі складністю справи, часом необхідним для надання відповідних послуг та обсягом наданих адвокатом послуг.
У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить Верховний Суд скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 16, 16-2, 16-3 Закону №2011-XII, Порядку №975, перевірки дотримання положень статті 134 КАС України та необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08 квітня 2024 року у справі №240/512/22, від 08 травня 2024 року у справі №240/17749/20 та від 18 червня 2024 року у справі №240/20065/20, від 14 листопада 2024 року у справі №560/419/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистих кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати особистий кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №120/845/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/845/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №120/845/24.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа