про відмову у відкритті касаційного провадження
12 березня 2025 року
м. Київ
справа №420/15752/24
адміністративне провадження № К/990/9938/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/15752/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення від 11.04.2024 №951250120665 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу»;
зобов'язати перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу»;
здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ), з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 22.08.2023 №270-01/01-01, №271-01/01-01, з 25.08.2023.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18.09.2024 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.04.2024 №951250120665 про відмову ОСОБА_1 у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 25.08.2023; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ з 25.08.2023; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 25.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , як державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, з урахуванням довідок про складові заробітної плати №270-01/01-01 та №271-01/01-01 від 22.08.2023 року, виданих Одеською районною радою Одеської області.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.02.2025 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ і зобов'язання здійснити з 25.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, з урахуванням довідок про складові заробітної плати №270-01/01-01 та №271-01/01-01 від 22.08.2023, виданих Одеською районною радою Одеської області та ухвалив в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 25.08.2023. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 25.08.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, з урахуванням довідок про складові заробітної плати №270-01/01-01 та №271-01/01-01 від 22.08.2023, виданих Одеською районною радою Одеської області, відмовив. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 залишив без змін.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, зазначаючи про відсутність у позивачки права на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №420/15752/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/15752/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб