12 березня 2025 року
м. Київ
справа №461/9054/24
адміністративне провадження № К/990/10158/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №461/9054/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівської митниці, у якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2818/20900/18 від 12.06.2018, складену заступником начальника Львівської митниці ДФС Скромним Я.І. через відсутність доказів.
Галицький районний суд м. Львова рішення від 28.11.2024 рішенням у справі №461/9054/24 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Також суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 з питань притягнення до відповідальності посадових осіб Львівської митниці, причетних до винесення постанови №2818/20900/18 від 12.06.2018.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 07.03.2025 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №461/9054/24, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі шляхом скасування постанови в справі про порушення митних правил №2818/20900/18 від 12.06.2018, складену заступником начальника Львівської митниці ДФС Скромним Я.І. та притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 172-7 КУпАП за незаконно складену постанову про порушення митних правил №2818/20900/18 від 12.06.2018.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення..
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках.
Статтею 272 КАС України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.
Згідно з частиною першою статті 272 КАС України Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 272 КАС України Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Стаття 286 КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Предметом позову у справі №461/9054/24 є вимоги про скасування постанови органу державної митної служби (суб'єкт владних повноважень) у справі про порушення митних правил №2818/20900/18 від 12.06.2018, якою ОСОБА_1 (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, що за правилами КАС України є категорією справ з приводу рішень суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.
З таких підстав постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025, ухвалена за результатами перегляду рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 у справі №461/9054/24 з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягає касаційному оскарженню.
Суд звертає увагу на наявність конкретної й послідовної практики Верховного Суду, яка висловлена, зокрема, в ухвалах від 21.01.2020 у справі №163/1146/19, від 28.05.2020 у справі №127/32103/19, від 06.03.2023 у справі №758/14512/20, від 18.10.2023 у справі №712/13435/21, від 28.03.2024 у справі №448/92/22.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №461/9054/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова