12 березня 2025 року
м. Київ
справа №580/5656/24
адміністративне провадження № К/990/4809/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частина НОМЕР_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року
у справі №580/5656/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військова частина НОМЕР_1
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військова частина НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасної виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 01 лютого 2020 року по день фактичної остаточної виплати 13 травня 2024 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та документу про сплату судового збору.
Так, скаржнику роз'яснено, зокрема, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 17 лютого 2025 року отримана скаржником - 17 лютого 2025 року о 20:50.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 17 лютого 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 18 лютого 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 28 лютого 2025 року.
Так, залишаючи касаційну скаргу без руху Суд встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 19 листопада 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 19 грудня 2024 року, а скаргу подано 06 лютого 2025 року.
В той же час, скаржник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, до Суду не надходило.
Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 17 лютого 2025 року про залишення без руху скаржник не виконав.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів чи будь-яких інших заяв із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частина НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №580/5656/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко