про відмову у відкритті касаційного провадження
12 березня 2025 року
м. Київ
справа №300/12/24
адміністративне провадження № К/990/7879/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 300/12/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ у Львівській області від 21.11.2023 № 092350007241 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
зобов'язати ГУПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 15.11.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 17.01.1989 по 18.01.1990 - в Нафтогазовидобувному управлінні «Надвірнанафтогаз», з 02.02.1990 по 16.04.1991, з 08.05.1991 по 13.03.1995, з 20.05.1995 по 22.11.1999, з 23.11.1999 по 02.07.2001, з 03.07.2001 по 12.04.2002, з 31.10.2002 по 31.12.2003, з 24.03.2004 по 17.05.2005, з 10.09.2005 по 11.04.2006, з 19.04.2006 по 27.03.2007, з 21.05.2007 по 21.07.2007, 01.08.2007 по 27.11.2007, з 18.04.2008 по 03.12.2008, з 17.03.2009 по 09.03.2011, з 17.03.2011 по 15.01.2012, 16.01.2012 по 18.08.2012, з 19.08.2012 по 15.04.2013, з 27.05.2013 по 23.03.2014, з 17.04.2014 по 15.01.2015, з 17.01.2015 по 15.09.2015, з 24.09.2015 по 11.02.2016, з 08.07.2019 по 29.06.2020, з 29.03.2021 по 01.09.2021, з 14.09.2021 по 03.03.2022 - на території рф;
до заробітної плати при обчисленні розміру пенсії сум заробітної плати за періоди роботи з 03.07.2001 по 12.04.2002 (довідка від 29.03.2021 № Б-72, довідка від 29.03.2021 № Б-72), з 31.10.2002 по 31.12.2003 (довідка від 09.06.2021 № 162-Б/03), з 24.03.2004 по 17.05.2005 та з 10.09.2005 по 11.04.2006 (довідка від 16.05.2012 № 425), з 19.04.2006 по 27.03.2007, з 21.05.2007 по 21.07.2007, 01.08.2007 по 27.11.2007 (довідка від 09.04.2021 № 19), з 18.04.2008 по 03.12.2008 (довідка від 26.03.2021 № 089), з 17.03.2009 по 09.03.2011, з 17.03.2011 по 15.01.2012, з 16.01.2012 по 18.08.2012, з 19.08.2012 по 15.04.2013, з 27.05.2013 по 23.03.2014, з 17.04.2014 по 15.01.2015, з 17.01.2015 по 15.09.2015, з 08.07.2019 по 29.06.2020 (довідка від 02.04.2021 № 105, довідка від 02.04.2021 № 106) та здійснювати її виплату.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, яке залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ у Львівській області від 21.11.2023 № 092350007241 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУПФУ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком № 2 періоди робіт з 17.01.1989 по 03.03.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Зобов'язано ГУПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.11.2023 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ у Львівській області, в якій скаржник скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 300/12/24; постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» «пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії внаслідок незарахування до страхового стажу періоду роботи.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 08.01.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Так, вказуючи на наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, скаржник в той же час не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», інших норм матеріального та / або процесуального права.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Також, колегія суддів наголошує на те, що практика Верховного Суду щодо застосування Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення сформована, зокрема, у постановах від 16.10.2019 у справі № 808/7287/14 та від 14.05.2020 у справі № 678/522/17.
Обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 300/12/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк