10 березня 2025 року
м. Київ
справа № 520/525/20
адміністративне провадження № К/990/38528/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.
представник позивача Шелушин Д. І.,
представник відповідача Бойко Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/525/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського оружного адміністративного суду (суддя О. В. Заічко) від 29 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Я. М. Макаренко, О. М. Мінаєва, З. О. Кононенко) від 23 серпня 2023 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» (далі - ТОВ «ТМК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Великих платників Державної податкової служби (далі- відповідач), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року
№ 0000305009, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 005 099,50 грн (основний платіж 63 336 733,00 грн, штрафна санкція 31 668 366,50 грн);
№ 0000285009, яким збільшено суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 85 504 590,00 грн (основний платіж 57 003 060,00 грн, штрафна санкція 28 501 530,00 грн).
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки зроблено висновки щодо нереальності господарських операцій, у зв'язку із чим нараховано зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток. У свою чергу, у відносинах з вітчизняним контрагентом-постачальником позивач діяв обачливо; придбання товару здійснювалось в рамках задекларованого виду діяльності з відповідною діловою метою (отримання прибутку, сплата податків, збільшення парку автомобілів і т.п.); податковий кредит з ПДВ формував виключно у межах реальних господарських операцій за правильно оформленими первинними документами; фізичне існування та використання товару у господарській діяльності підтверджується, зокрема, митними органами, котрі здійснювали контроль за повнотою і достовірністю оформлення документів в операціях з експорту товару за межі України; кошти від продажу товару надійшли на рахунки платника податків від нерезидентів; фактів отримання товару безкоштовного не існувало, а товар придбавався за договорами купівлі-продажу. Наголошував на відсутності події вчинення податкового правопорушення у вигляді недоплати грошових зобов'язань з ПДВ та у вигляді заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток і на штучності і неправдивості суджень контролюючого органу про протилежне.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року № 0000305009 та № 0000285009.
4. Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року скасовано.
Справу № 520/525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
4.1 Водночас, у судовому засіданні суду касаційної інстанції здійснено процесуальну заміну відповідача та замінено Офіс великих платників податків ДПС на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
5. За результатами нового розгляду вказаної справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення рішення від 06 листопада 2019 року № 0000305009 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 005 099,50 грн (основний платіж 63 336 733,00 грн, штрафна санкція 31 668 366,50 грн).
Скасовано податкове повідомлення рішення від 06 листопада 2019 року № 0000285009 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 85 504 590,00 грн (основний платіж 57 003 060,00 грн, штрафна санкція 28 501 530,00 грн).
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 листопада 2023 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Північному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 520/525/20. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
8. Через систему «Електронний суд» 27 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення на клопотання, у якому позивач просить відмовити скаржнику у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги, внаслідок чого, відмовити у відкритті касаційного провадження.
9. Через систему «Електронний суд» 06 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 520/525/20 залишити без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб'єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 33010822, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в установі відповідача. Одним із зареєстрованих видів економічної діяльності є за КВЕД 46.33 «Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами».
12. За твердженням заявника, між позивачем (у якості покупця) та контрагентом-постачальником (ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД») були укладені письмові правочини у формі договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Ці договори відповідають закону за усіма параметрами, зобов'язання сторін були виконані у повному обсязі, предмет договорів у подальшому був експортований заявником за межі митної території України, валютна виручка була отримана.
13. З метою здійснення функції контролю за дотриманням вимог податкового законодавства контролюючим органом було підготовлено на адресу ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» письмовий запит № 46604/10/28-10-50-06-15 від 12 листопада 2018 року про надання пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» за вересень, жовтень 2018 року, подальшого продажу олії соняшникової та її документального підтвердження.
Запит був вручений під підпис головному бухгалтеру позивача 13 листопада 2018 року.
14. 04 грудня 2018 року у відповідь на вказаний запит позивачем було надано письмові пояснення листом від 03 грудня 2018 року № 32027 з копіями документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про якість, ВМД, повідомлення про перетин митного кордону, договори поставки з додатками, акти прийому-передачі від постачальника, витяг про потужності, контракти з додатками, взаєморозрахунки за період вересень-жовтень 2018 року).
15. 27 серпня 2019 року контролюючим органом було видано наказ № 1716 з приводу призначення документальної позапланової виїзної перевірки заявника за період діяльності 01 вересня 2018 року - 31 жовтня 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОв «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 40515416) за період вересень 2018 року (відображені у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року та лютий 2019р.), за період жовтень 2018 року (відображені у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2018 року, лютий 2019 року та березень 2019 року) та з податку на прибуток 2018 рік, в якості підстави для призначення вказаної перевірки відповідачем визначено підпункт 20.1.4 пункт 20.1 статті 20, підпункт 78.1.1 пункт 78.1, статті 78 ПК України.
16. 16 вересня 2019 року контролюючим органом було видано наказ № 106 про продовження проведення перевірки заявника за наказом від 27 серпня 2019 року № 1716.
17. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08 жовтня 2019 року № 7/28-10-54-04-09/33010822, яким встановлено позивачем порушення:
Пункту 5П(с) БО 9«Запаси», пункту 5 П(С) БО № 11 «Зобов'язання», пункту 5 П(с)БО № 15 «Дохід», підпункту134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку на вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 57 003 060 грн.,
пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, за рахунок відображення у податковому обліку показників виданих контрагентом-постачальником (ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД») первинних документів за нереальними господарськими операціями, що призвело до завищення суми податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 63 336 733 грн.
18. В порядку пункту 86.7. статті 86 ПК України позивачем було подано заперечення від 22 жовтня 2019 року на акт перевірки.
19. Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС листом від 01 листопада 2019 року № 7232/10/28-10-54-07-20 висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
20. 06 листопада 2019 року з посиланням на акт перевірки від 08 жовтня 2019 року № 7/28-10-54-04-09/33010822 контролюючим органом було видано податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року
№ 0000305009 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 005 099,50 грн. (основний платіж 63336 733,00 грн., штраф 31668 366,50 грн.);
№ 0000285009 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 85 504 590,00 грн. (основний платіж 57 003 060,00 грн., штраф 28 501 530,00 грн.
21. Позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного статтею 56 ПК України, за результатами якого скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
22. Не погодившись із відповідністю закону управлінських волевиявлень контролюючого органу з приводу додаткового обчислення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за переліченими вище правовими актами індивідуальної дії, заявник ініціював даний спір, стверджуючи про безпідставність обтяження додатковим податковим обов'язком.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ, АПЕЛЯЦІЙНОЇ ТА КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Скеровуючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в постанові від 29 вересня 2021 року Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій, зокрема, не досліджувались доводи податкового органу про те, що перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених операцій ТОВ «ЧМЗ» з контрагентами переробниками, оскільки встановлено факти, що свідчать про неможливість фактичного проведення господарських операцій з контрагентами та документальне оформлення господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту для платників податків реального сектору та незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг.
Тобто, суди не дослідили сукупність доказів, необхідних для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов'язане нарахування податкового зобов'язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів виконано не було. Для правильного вирішення спору судам необхідно з'ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити первинні документи, встановити відповідність критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт, що дозволить встановити рух активів у процесі виконання господарської операції; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентами, перевірити наявність у Товариства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій та відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок.
24. За наслідками нового розгляду справи, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення позапланової перевірки ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки контролюючим органом необґрунтовано які виявлені ним факти свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отримання податкової інформації або за наслідками перевірок інших платників податків, а також, запит контролюючого органу не відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, що в силу підпункту 73.3.4 пункту 73.3. статті 73 ПК України звільняло платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
24.1 Судами встановлено, що в наказі № 1716 від 27 серпня 2019 року про перевірку та в акті перевірки від 08 жовтня 2019 року містяться розбіжності щодо підстав проведення перевірки, а саме контролюючий орган в наказі посилається на правові норми підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 ПК України, а в акті перевірки вказує підпункт 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 ПК України. Вказані обставини не дають змогу дійти однозначних висновків щодо реальних правових підстав для призначення та проведення перевірки позивача.
24.2 Разом з тим, надаючи правову оцінку обставин справи в частині дотримання порядку призначення та проведення позапланової перевірки, суди керуючись частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначили, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
24.3 Таким чином, суди дійшли висновку, що наказ контролюючого органу про призначення документальної податкової перевірки позивача не може бути визнаний таким, що узгоджується із вимогами частини другої статті 2 КАС України. При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні звернув увагу, що апеляційна скарга взагалі не містить доводів про не згоду з вказаним висновком суду першої інстанції.
25. Водночас, суди попередніх інстанцій, перевіряючи податкові повідомлення рішення від 06 листопада 2019 року № 0000305009 та № 0000285009 на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, прийшли до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано.
26. Суди висновувались на тому, що надані підприємством копії первинних документів по господарським операціям у перевіряємий період за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Доводів про те, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або містять неправдиву, недостовірну інформацію податковим органом не наведено.
27. Судами зауважено, що під час дослідження факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З акту та наказу на проведення перевірку вбачається, що предметом перевірки були саме взаємовідносини позивача з ТОВ «Чугуївський масловий завод» щодо поставки олії соняшникової, а не ТОВ «Чугуївський масловий завод» з його контрагентами.
28. Суди відхилили доводи відповідача про недотримання податкового законодавства контрагентом підприємства, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язок платника податків здійснювати контроль за дотримання постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету.
29. На переконання судів, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку, при цьому реальність операцій з подальшої реалізації придбаного позивачем товару відповідачем не заперечується та підтверджується документально.
30. При цьому, судами відхиллено твердження контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, оскільки не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, тому що вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.
30.1 Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.
31. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що контролюючим органом не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
32. Разом з тим, судами також встановлено реальні зміни у майновому стані позивача у зв'язку із участю в оспорюваних відповідачем угодах, які підтверджується також відомостями бухгалтерського та управлінського обліку операцій, наданих до справи позивачем. Крім того, на підтвердження дотримання принципу «розумної економічної причини» позивачем також було зазначено, що потреба в укладанні згаданих правочинів обумовлена необхідністю здійснювати господарську діяльність (з урахуванням видів діяльності ТОВ «ОМЕГА», перелік яких наведено в акті перевірки (сторінки 4-5) з основною метою отримання значного прибутку та сплатою податків (підтверджуються копіями податкових декларацій з податку на прибуток за 2018 рік та платіжних доручень про сплату податку на прибуток до державного бюджету). Отже, судами встановлено, що придбання позивачем олії соняшникової ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» було обумовлено як розумними економічними причинами, так і метою ділового характеру.
33. Окремо судами зазначено, що діючим законодавством не заборонено здійснювати перевезення ТМЦ одним водієм за одним маршрутом двічі на день. У свою чергу, податковим органом не надано доказу фізичної неможливості здійснення таких транспортних операцій. Податковий орган не проаналізував відстань між населеними пунктами, зазначеними у ТТН, витрачання часу на переміщення з одного міста до іншого з метою виконання покладених на уповноважену особу доручення. Судами встановлено. Що відповідно до ТТН пункт навантаження Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Новосельська,68; пункт розвантаження МТП «Чорноморськ», ТОВ «СП Рісоіл Термінал», м. Черноморськ, вул. Центральна,14). У свою чергу, за даними сервісу Google Мапи (режим створення маршрутів) складає 116 км, розрахунковий час в дорозі 1 год 51 хв. Тобто на 2 поїздки в середньому витрачається 4*1 год 51 хв = 7 год 24 хв кожним водієм, що є абсолютно реальним. Зазначений факт, свідчить про можливість здійснення одним водієм двох рейсів з перевезення товару в один і той самий день.
34. Посилання відповідача на кримінальні провадження щодо ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» суди визнали безпідставними, оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
35. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
36. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
37. Так, у поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 280/669/21, від 10 листопада 2020 року у справі № 640/25738/19, від 04 червня 2020 року у справі № 826/115/17, від 16 квітня 2020 року у справі № 826/7760/15, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі № 280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19, від 28 травня 2020 року у справі № 826/15364/17, від 28 травня 2020 року у справі № 820/379/16, від 15 червня 2020 року у справі № 1440/2276/18 тощо. У поданій касаційній скарзі скаржник цитує висновки, уривки з постанов Верховного Суду, які стосуються загальних підходів до вирішення питання реальності господарських операцій.
38. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що у ході перевірки здійснено аналіз ТТН та встановлено, що по деяким ТТН було здійснено перевезення одним водієм за одним маршрутом двічі за день. Крім того, в ході перевірки було направлено запити на власників/перевізників транспортних засобів для отримання інформації, щодо підтвердження або спростування факту здійснення перевезення олії соняшникової транспортними засобами, зазначеними в ТТН (перелік наведений у касаційній скарзі). Також перевіркою для отримання інформації щодо підтвердження або спростування факту здійснення перевезення олії соняшникової було направлено запити до оперативних управлінь (перелік наведений у касаційній скарзі).
38.1 Отже, у ході здійснених заходів щодо підтвердження або спростування факту перевезення товару (олії соняшникової), перевіркою встановлено, що операції з перевезення товару (олії соняшникової) від контрагента виробника фактично не відбувалось, а мало місце лише документальне оформлення операцій з придбання олії соняшникової, встановлені обставини придбання товару від інших осіб.
38.2 Таким чином, на переконання податкового органу, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доказам відповідача відносно того, що здійснення вантажоперевезення спростовується не лише об'єктивними даними та технічною неспроможністю здійснити значний об'єм поставки товару від одного пункту навантаження до пункту розвантаження протягом фактичного дня, а також відсутністю інших документальних підтверджень, які б у своїй сукупності підтверджували навантаження, розвантаження, зберігання товару. Зазначені поставки є дуже значними показниками не тільки за об'ємом, але ж і за кількістю, за масою. Тому контролюючий орган дійшов до правомірного висновку щодо недоведеності з боку позивача факту транспортування товару відповідності умов договору поставки.
39. Відповідач також зазначає, що згідно з даними баз даних контролюючого органу, перевіркою не встановлено фактичного виробника/постачальника насіння соняшникового, у зв'язку з чим не підтверджується факт постачання насіння соняшникового ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» та у подальшому на адресу скаржника (не простежується ланцюг подальшого придбання товару).
40. Згідно з даними декларацій з ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних, звітністю 1-ДФ та «НАІС ДДАІ» МВС України не підтверджується факт самостійного транспортування або придбання контрагентами - контрагента позивача послуг транспортування або послуг оренди транспортних засобів, у зв'язку з чим не підтверджується факт здійснення постачання насіння соняшникового на адресу ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД».
41. Згідно договорів на постачання соняшника та на послуги переробки встановлено невідповідність ДСТУ насіння соняшникового. Також згідно додаткових угод та баз даних контролюючого органу, перевіркою встановлено, що між постачальниками насіння соняшника та переробниками відсутні будь-які угоди на зберігання насіння соняшника та взагалі відсутня інформація щодо постачання насіння соняшника на адресу ТОВ «Саундагро» (контрагент ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД»).
42. Перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених операцій ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» з контрагентами, оскільки встановлено факти, що свідчать про «ймовірну» нереальність проведення господарських операцій з контрагентами та документальне оформлення господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту для платників податків реального сектору та незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг.
43. Крім того, відповідач посилається на низку кримінальних проваджень, у яких фігурують постачальник та його контрагент.
44. Додаткового, відповідач також стверджує, що ним правомірно призначено та проведено перевірку Товариства. Зазначає, що в наказі № 1716 від 27 серпня 2019 року на проведення перевірки зазначено: «на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України» що, в свою чергу, є підставою для проведення перевірки. На переконання скаржника, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78 .1 статті 78 ПК України посилання на запит, по якому відповідь отримана не в повному обсязі в наказі про проведення перевірки не зазначається. До того ж, судами не враховано позицію відповідача відносно того, що у наказі зазначений той період, коли ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега Автопоставка» було включено в податковий кредит податкової декларації з ПДВ. Крім того, позивач допустив фахівців контролюючого орган до проведення перевірки
44.1 Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою цього позову є обставини, що свідчать про правомірність формування даних податкового та бухгалтерського обліку по проведеним господарським операціям з ТОВ «Чугуївський масло завод». Натомість, порушення контролюючим органом порядку призначення перевірки не були підставою позову в суді першої інстанції. Позивач не скористався правом змінити підстави позову до першого судового засідання суду першої інстанції.
45. В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні касаційної скарги. Вважав, що суди зробили неправильні та хибні висновки щодо задоволення позовних вимог, а також неправильності застосування судами норм матеріального права. Наголошував на нереальності господарських операцій по укладеним між позивачем та його контрагентами договорів. Окремо було наголошено про те, що судом першої інстанції було порушено порядок розгляду справи, які істотно вплинули на реалізацію податкового органу права на участь у судовому процесі.
46. Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
47. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
48. Так, під час касаційного перегляду судових рішень, скаржник звернув увагу на порушення порядку розгляду справи судом першої інстанції, що суттєво обмежили можливість податкового органу реалізувати своє право на участь у судовому процесі
49. Отже, виходячи із порушених в касаційній скарзі та під час судового засідання питань, які поставлені перед судом касаційної інстанції, першочерговим є перевірка дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки відповідач посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції правової оцінки таким порушенням належним чином не надав.
50. КАС України встановлює дві основні форми адміністративного судочинства: загальне та спрощене позовне провадження.
51. Так, відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
52. За змістом положень частини дев'ятої статті 171 та частини першої статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження вирішується судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
53. Тобто суд визначає форму адміністративного судочинства під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, про що обов'язково зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі.
54. Із матеріалів справи слідує, що суд першої інстанції, після направлення Верховним Судом справи на новий розгляд, приймаючи позовну заяву Товариства до розгляду та обираючи форму адміністративного судочинства за якою суд буде здійснювати розгляд цієї справи, дійшов висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання, про що зазначив в ухвалі від 18 жовтня 2021 року.
55. Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, зокрема, 1) підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань, 2) розгляд справи по суті (відкриття розгляду справи по суті, встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз'яснення учасникам їхніх прав та обов'язків, розгляд клопотань, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників, судові дебати, заключне слово учасників, репліки, ухвалення судом рішення по суті справи).
56. Частинами першою-третьою статті 194 КАС України визначено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
57. Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
58. Згідно із частинами першою - четвертою статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
59. У свою чергу, враховуючи приписи статей 126, 127, 129 КАС України, колегія суддів зауважує, що належне сповіщення про розгляд справи можливе у разі вручення повістки особі не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, окрім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
60. З аналізу положень КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатися з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законом.
61. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 520/1282/21 право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи.
62. Згідно із статтю 205 КАС України, яка визначає наслідки неявки учасників справи в судове засідання, зокрема, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
63. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
64. При цьому, загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
65. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом
66. Із наведених положень процесуального Кодексу слідує, що у разі призначення справи до розгляду в порядку загального провадження, її розгляд здійснюється в судовому засіданні (підготовчому та по суті) за участі учасників справи або, за наявності, випадків визначених статтями 194, 205 КАС України, за їх відсутності.
67. З матеріалів цієї справи слідує, що 15 лютого 2022 року до Харківського окружного адміністративного суду Товариством подано клопотання про витребування у Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками документів, перелік, який наведений у клопотанні.
68. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року вказане клопотання було задоволено. Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання витребуваних документів до 03 березня 2022 року.
69. Відповідно до розписки від 15 лютого 2022 року сторони повідомлені про день і час слухання справи на 03 березня 2022 року
70. Слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
71. За загальновизнаними обставинами місто Харків (Харківська міська територіальна громада) перебувало в активній зоні бойових дій та зазнавало масового артилерійського і ракетного обстрілу, що вплинуло також і на роботу судів.
72. Згідно з опублікованими Радою суддів України 02 березня 2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань, залучення до участі у швидкому відновленні функціонування критичної інфраструктури, а також, враховуючи, що представники сторін не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя, судом створюються можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку за умов наявності технічної можливості у всіх учасників судового процесу.
73. Оскільки Харківський окружний адміністративний суд продовжував здійснювати правосуддя та працював у дистанційному режимі, з метою забезпечення конституційного права на судовий захист, керуючись основним завданням адміністративного судочинства, яким є своєчасне, справедливе та неупереджене вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також, з метою організації дієвої комунікації із учасниками судового процесу в умовах триваючого воєнного стану, за для проведення судових засідань в режимі відеоконференції, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 червня 2022 року визнав необхідним запропонувати учасникам процесу повідомити актуальну інформацію уповноважених осіб, яку суд може використовувати для належного повідомлення сторін, відповідно призначив підготовче засідання цієї справи на 29 червня 2022 року о 10:00 год.
74. Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаної ухвали доставлена в Електронний кабінет скаржнику 20 червня 2022 року о 22:03 год, про що складено довідку про доставку електронного листа. Відомості про отримання зазначеної ухвали позивачем, у матеріалах справи - відсутні.
75. 22 червня 2022 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача, у якому останній просить зупинити провадження у справі № 520/525/20 - на час строку дії режиму воєнного стану на території України, а у разі відмови - відкласти розгляд справи. Разом з цим клопотанням також подано додаткові пояснення.
76. Також, 28 червня 2022 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника
77. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі - відмовлено.
78. У той же час, у цей же день судом першої інстанції ухвалено рішення по суті, не зважаючи на клопотання відповідача від 22 червня 2022 року про відкладення розгляду справи.
79. Відповідно до частини третьої статті 173 КАС України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
80. Порядок проведення підготовчого засідання визначений статтею 181 КАС України, відповідно до частини сьомої якої якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
81. Відповідно до частини восьмої статті 181 КАС України у разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
82. Статтею 183 КАС України передбачено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
83. Згідно із частиною другою статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
84. Відповідно до частини п'ятої цієї статті суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
85. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 192 КАС України).
86. Відповідно частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
87. Отже, процесуальним законом передбачено вимогу постановлення ухвали судом у зв'язку із закриттям підготовчого провадження та призначенням справи до судового розгляду по суті. При цьому, обов'язковою умовою розгляду справи по суті у той же день, в який закривається підготовче провадження, є з'ясування думки сторін щодо можливості такого розгляду.
88. Водночас, із аналізу наведених вище норм КАС України також слідує, що передумовою для розгляду справи судом по суті є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа, відповідно до вимог КАС України, повинна розглядатися із їх повідомленням. Зокрема, у цьому випадку, з огляду на обрання судом для її розгляду форми загального позовного провадження.
89. У судовому засідання під час касаційного розгляду справи представник відповідача наголосив та зазначав, що у призначений розгляд справи на 29 червня 2022 року їх представник прибув до суду для розгляду справи. У той же час, через постійні оголошення тривоги відкрите судове засідання не відбулось. Про те, що розгляд справи відбувся у порядку письмового провадження без участі сторін стало відомо згодом після отримання рішення суду.
90. Так, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції окремим документом не викладались прийняті рішення у підготовчому засіданні 29 червня 2022 року, зокрема, про його відкладення або оголошення перерви. Окрім того, у матеріалах справи, а також з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається постановлення судом першої інстанції ухвал про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
91. При цьому, варто зауважити, що в матеріалах справи відсутня заява відповідача про розгляд справи без його участі.
92. Тобто, в силу положень частини сьомої статті 181, частини п'ятої статті 183 КАС України відповідач мав законні сподівання, у разі відмови у задоволенні його клопотання, на те, що у разі закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, він буде про це повідомлений.
93. Отже, відповідно до матеріалів справи, 29 червня 2022 року суд першої інстанції ухвалив рішення по суті у письмовому провадженні без постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та без призначення справи до судового розгляду по суті, а також без належного виклику сторін.
94. Цими діями суд першої інстанції порушив вимоги, зокрема, статті 173 та 183 КАС України
95. Таким чином, судом першої інстанції порушено принцип послідовності та стадійності судового розгляду справи, чим фактично позбавив відповідача можливості реалізувати його процесуальні права, зокрема, але не виключно і на надання витребуваних документів.
96. Відповідно, розгляд цієї справи в суді першої інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Суд цієї інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо постановлення ухвал про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи, як передумови для розгляду справи по суті.
97. У цьому контексті принагідно зауважити, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
98. Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
99. Таким чином, невиконання Харківським окружним адміністративним судом наведених процесуальних норм, є безумовною підставою для констатації порушення з боку суду норм процесуального права, що, в свою чергу, тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
100. Водночас, судом першої інстанції також не здійснено заходи щодо належного витребування або отримання повідомлень від відповідача про не можливість надання суду витребуваних документів, які суд вимагав ухвалою від 15 лютого 2022 року.
101. Додатково суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, з огляду на доводи сторони позивача визначили дві самостійні підстави щодо протиправності податкових повідомлень-рішень.
102. Перша підстава - незаконність призначення та проведення перевірки. Однак, належного обґрунтування протиправності порушення порядку та підстав призначення, проведення перевірки оскаржувані рішення не містять.
103. Друга підстава - оцінка щодо суті виявлених порушень при проведенні перевірки позивача.
104. Водночас, якщо суди встановили, що мало місце процедурне порушення під час проведення перевірки, що мало вплив на законність прийнятого ППР вони не мали можливості переходити до перевірки підстав позову щодо суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки щодо наявності чи відсутності таких порушень.
105. У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
106. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
107. Отже, доводи про невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, при цьому правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
108. Суд звертає увагу, що наявність недоліків оформлення наказу про призначення перевірки, зазначення підстав, що надавали можливість її призначити та провести, оскарження відповідного рішення прийнятого за результатами такої перевірки, межі судової оцінки та контролю у випадку оскарження ППР з підстав порушеного порядку призначення та проведення перевірки та щодо суті виявлених порушень, слід оцінювати також в контексті правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23.
109. В цьому контексті, Суд зазначає, що здійснена судами правова оцінка допущення податкового правопорушення позивачем або його відсутність, що слугує донарахуванням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафної (фінансової) санкції є передчасною.
110. З огляду на наведене колегія суддів Верховного Суду не вдається до аналізу доводів касаційної скарги щодо неповноти з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи та не дослідження суті податкових правопорушень.
111. Зважаючи на викладене та приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
112. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.
Рішення Харківського оружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року скасувати, справу № 520/525/20 направити на новий розгляд до Харківського оружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов