Ухвала від 12.03.2025 по справі 440/8127/24

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

справа №440/8127/24

адміністративне провадження № К/990/3192/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8127/27 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, індивідуального коефіцієнту страхового стажу, коефіцієнту індексації, щомісячної компенсаційної виплати, доплати за понаднормовий стаж;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, індивідуального коефіцієнту страхового стажу, коефіцієнту індексації, щомісячної компенсаційної виплати, доплати за понаднормовий стаж, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8127/27, відмовлено у задоволенні позову.

24.01.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8127/27, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 , було залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.02.2025 скаржником подано заяву про усунення недоліків.

Як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 12.02.2025 про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8127/27 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

С.М. Чиркін

Попередній документ
125825258
Наступний документ
125825260
Інформація про рішення:
№ рішення: 125825259
№ справи: 440/8127/24
Дата рішення: 12.03.2025
Дата публікації: 17.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (17.04.2025)
Дата надходження: 07.04.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії