12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5711/24
адміністративне провадження № К/990/10420/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №340/5711/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо надання недостовірних даних про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 в довідці від 27.06.2024 р. №9/3-2213, а саме надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премії для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р. на підставі довідки від 27.06.2024 р. №9/3-2213 змінивши надбавку за особливості проходження служби з 4574,69 грн на 6966,90 грн, змінивши надбавку за службу в умовах режимних обмежень з 846,00 грн на 1288,50 грн, та змінивши розмір премії з 8567,16 грн на 13048,21 грн у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та наказу Міністерства юстиції від 28.03.2018 р. №925/5 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 по справі №340/710/24 відповідачем видано довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Проте, в довідці неправильно визначено розмір таких додаткових видів грошового забезпечення як: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премії. Також, зазначає, що в судовому рішенні по справі №340/710/24 відсутнє зобов'язання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надати довідку саме з такими розмірами додаткових видів грошового забезпечення та премії, про які він зазначив у позові.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється згідно з ч. 1, 2 ст. 382 КАС України. Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового (постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15).
У справі, що розглядається, суди встановили, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року у справі №340/710/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року тобто на 2684 грн, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 p. №704, та врахувавши додаткові види грошового забезпечення вказані в довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 17.05.2023 року №9/3-934.
Рішення суду набрало законної сили 26.04.2024 року.
На його виконання Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготував та видав довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р.
Однак, позивач не погоджується із арифметичним обрахунком складових його грошового забезпечення зазначених у довідці від 27.06.2024 р. №9/3-2213.
У спірному випадку позивачем подано позов, який стосується розмірів додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені в довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 27.06.2024 №9/3-2213. Виходячи з підстав заявленого позову можливо дійти висновку про те, що відповідачем неправильно математично здійснено розрахунок додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, як вбачається з листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2024 №4113/Ш-4164/3.2/11-24/9/3/23-24, адресованого позивачу на його заяву щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, відповідачем не заперечується розмір додаткових видів грошового забезпечення позивача у відсотковому значенні від посадового окладу. Натомість, при розрахунку додаткових видів грошового забезпечення відповідачем прийнято до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018, оскільки вказане, на його думку, відповідає роз'ясненням Міністерства юстиції України.
Таким чином, суди зробили висновок, що судовим рішенням вже було вирішено спірні відносини між сторонами, а саме: судовим рішенням у справі №340/710/24, яким зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначено, який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб повинен прийняти до уваги відповідач при визначенні розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Тобто, в межах справи №340/710/24 вже вирішено питання про застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб при розрахунку грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
У свою чергу, незгода позивача з правильністю виконання відповідачем рішення суду, в частині визначення (розрахунку) розміру додаткових видів грошового забезпечення, може бути предметом розгляду судом, в порядку передбаченому ст. 383 КАС України, оскільки саме положення ст. 383 КАС України визначають можливість встановлення судового контролю за правильністю та повнотою виконання рішення суду. Такий контроль здійснюється виходячи із суті та змісту ухвалено рішення в порівнянні з діями, які вчинені суб'єктом владних повноважень на виконання такого рішення.
Отже, у разі незгоди позивача з розміром додаткових видів грошового забезпечення, розрахунок якого зроблено відповідачем на виконання рішення суду, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою, в порядку ст. 383 КАС України.
Зважаючи на викладене Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання про відмову у відкритті провадження у цій справі за позовною заявою ОСОБА_1 , надав правильну оцінку матеріалам позовної заяви з погляду дотримання заявником вимог КАС України, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції, свідчить про правильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання необґрунтованою касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №340/5711/24 та, відповідно, для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №340/5711/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій