12 березня 2025 року
м. Київ
справа №340/1913/24
адміністративне провадження № К/990/10033/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 9 грудня 2023 року за №0568101-2408-1108-UA35040050000013889, за яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік на загальну суму 27 956,50 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За наслідками нового апеляційного розгляду Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - без змін.
10 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 9 грудня 2023 року №0568101-2408-1108-UA35040050000013889.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Ухвалою Верховного Суду від 3 березня 2025 року, постановленою відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року.
Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 328 КАС України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами адміністративного судочинства. Водночас, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Суд окремо вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, визначених підпунктами а-г.
Подаючи у жовтні 2024 року касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 послався на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та належно обґрунтовував право на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року.
Ухвалою від 5 листопада 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження та визнав обґрунтованими посилання ОСОБА_1 на наявність винятків, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, саме для цілей оскарження в касаційному порядку рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року.
За результатами поданої у жовтні 2024 року касаційної скарги Верховний Суд ухвалив постанову від 12 грудня 2024 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду Третій апеляційний адміністративний суд 11 лютого 2025 року ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Тому, подаючи у лютому 2025 року нову касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, яка ґрунтувалась на інших висновках та мотивах у порівнянні з постановою суду апеляційної інстанції, яку Верховний Суд скасував, Позивач мав наводити та належним чином обґрунтовувати передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України винятки саме для цілей оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Щодо посилань ОСОБА_1 на підходи Великої Палати Верховного Суду в постанові від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, то у ній не розглядалися питання дії чи сфери застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Натомість висновки Великої Палати Верховного Суду у цій справі стосувалися виключно питання укладення або неукладення договору між сторонами. Суд аналізував фактичні обставини та дії сторін для встановлення наявності договірних відносин, а не суперечливості поведінки в контексті зазначеної доктрини.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виконуючи завдання адміністративного судочинства Верховний Суд діє в межах чітко окреслених процесуальним законом повноважень. Стаття 328 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, а також правила, які регулюють право на таке оскарження, включно з обмеженнями для справ незначної складності. Ця норма є імперативною, а суд касаційної інстанції не має повноважень самостійно встановлювати винятки, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, якщо такі належним чином не обґрунтовані скаржником у конкретній касаційній скарзі.
Належне обґрунтування скаржником при подачі іншої касаційної скарги на інше судове рішення, винятків, які передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не надає суду касаційної інстанції можливості враховувати такі аргументи при розгляді нової касаційної скарги. Кожне касаційне провадження є окремим, а наявність винятків для цілей касаційного оскарження рішень у справах незначної складності має визначатися на підставі конкретних обставин та обґрунтованих доводів, викладених особою, що ставить питання про касаційний перегляд таких судових рішень.
За правилами пункту 3 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
За правилами наведеної вище норми касаційний суд імперативно відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Відмова у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, не є реалізацією дискреції, а є виконанням судом процесуального обов'язку.
Пункт 3 частини першої статті 333 КАС України не передбачає для суду касаційної інстанції можливості альтернативно обирати варіант дій та вирішувати про застосування чи не застосування цих положень процесуального закону на власний розсуд.
Відповідно, у випадку повторного подання касаційної скарги тією ж самою особою на те ж саме судове рішення, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд касаційної інстанції зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.
З огляду на те, що Верховний Суд ухвалою від 3 березня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за повторно поданою касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: І.В. Дашутін
М.М. Яковенко