справа № 369/20112/24
провадження № 22-ц/824/7653/2025
13 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвоката Палька Миколи Олександровича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року в складі судді Козак І. А.,
встановив:
04.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості спожиту електричну енергію.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року у видачі судового наказу за вказаною відмовлено.
04.02.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвокат Палько М. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Компенсувати Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» за рахунок держави судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Свої доводи мотивує тим, заява про видачу судового наказу була подана через підсистему «Електронний суд», а отже судовий збір було спалено відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що сплачений заявником розмір судового збору не відповідає ставці судового збору, що встановлена Законом України «Про судовий збір».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до положень статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 163 цього Кодексу.
В порядку пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги щодо форми та змісту судового наказу закріплені у статті 163 ЦПК України, що включають подання документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про видачу судового наказу до суду судовий збір становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з заявою про видачу судового наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» було долучено платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №3877, відповідно до якої було сплачено судовий збір у розмірі 242, 22 грн.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» звернулось із вказаною заявою через підсистему «Електронний суд» та надало докази сплати судового збору з урахуванням приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (302,80 х 0,8).
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав не сплати судового збору у передбаченому законодавством розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають вирішенню за результатами розгляду заяви по суті.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвоката Палька Миколи Олександровича задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року скасувати.
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію направити до Києво-Святошинського районного суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук