Провадження № 33/803/803/25 Справа № 183/513/25 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатьєв Д. П. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
10 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
законного представника потерпілої ОСОБА_2
апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді позбавлення права керування на строк 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду першої інстанції, 16.12.2024 року о 14:40 год. в Дніпропетровській обл., м. Самар (Новомосковськ), вул. Гетьманська, 25, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 ", не надав дорогу пішоходу - неповнолітній ОСОБА_3 , та скоїв наїзд на неї. В результаті ДТП остання впала на проїзну частину та пошкодила штани, чим завдано матеріальну шкоду. Пішохід ОСОБА_3 перебувала на нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 та дорожньою розміткою 1.14.2 "зебра". Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 16.12.2024 року о 14:40 год. в Дніпропетровській обл., м. Самар (Новомосковськ), вул. Гетьманська, 25, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 " скоїв дорожньо-транспортну пригоду, місце якої залишив, на порушення встановлених правил далі продовжив рух, в орган або підрозділ Національної поліції не повідомив, своїми діями спричинив необхідність проведення поліцейських заходів щодо встановлення транспортного засобу та водія, чим порушив вимоги п. 2.10 а), в), д) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову постанову, якою провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необгрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а тому вона підлягає скасуванню.
Вказує, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду, оскільки не в повному обсязі були враховані обставини.
Зазначає, що судом не був досліджений відеозапис та не надана належна йому оцінка, натомість із нього вбачається, що пішохід ОСОБА_3 вибігла на проїзну частину дороги, тим самим порушивши вимоги п. 4.14 а), б) ПДР України, внаслідок чого сталося дорожньо-транспортна пригода.
Крім того, вказує, що 16.12.2024 року були погані погодні умови, пішохідний перехід був неосвітлений.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та наполягав на її задоволенні; законного представника потерпілої, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи, та положеннях матеріального закону з огляду на наступне.
Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що вина останнього підтверджується відомостями, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення та схемі ДТП, поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , фото-таблиці, доданій до протоколу; відеозаписі з місця події, при цьому судом надано правову оцінку фактичним обставинам та зазначено, що порушення п. 18.1 ПДР водієм ОСОБА_1 перебуває у причино - наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 796618 від 14.01.2025 року вбачається, що 16.12.2024 року о 14:40 год. в Дніпропетровській обл., м. Самар (Новомосковськ), вул. Гетьманська, 25, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем SAAB 9000 д.н.з. НОМЕР_1 не надав дорогу пішоходу неповнолітній ОСОБА_3 та скоїв наїзд на неї. В результаті ДТП остання впала на проїзну частину та пошкодила штани, чим завдано матеріальну шкоду. Пішохід ОСОБА_3 перебувала на нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 та дорожньою розміткою 1.14.2 "зебра". Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
При цьому п. 18.1 ПДР передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід.
В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що 16.12.2024 року о 14-40 год., вона рухалась по пішохідному переходу біля буд. 26 по вул. Гетьманській в м. Дніпро, і побачила автомобіль, який зупинився, щоб пропустити чоловіка, який рухався попереду її по пішохідному переходу. Коли вона закінчувала перетинати пішохідний перехід, то автомобіль почав рух та скоїв на неї наїзд правою частиною свого автомобіля та покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.
Ці пояснення узгоджуються із змістом наявного у справі відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження (файл відео СААБ-1), згідно із яким автомобіль "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 ", наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед ним зменшує швидкість, пропускає пішохода, що рухається по переходу у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, після чого продовжує рух і здійснює наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка у темпі бігу рухається по пішохідному переходу у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що згідно із відеозаписом пішохід ОСОБА_3 вийшла з тротуару на нерегульований пішохідний перехід у той час, коли автомобіль "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 ", зменшив швидкість перед ним та пропускав іншого пішохода, і вже після цього, зробивши декілька кроків, вона прискорила швидкість руху та перейшла на біг. Відтак в той момент, коли вказаний автомобіль продовжив рух та виїхав на пішохідний перехід, пішохід ОСОБА_3 вже перебувала на вказаному пішохідному переході, на значній відстані від тротуару, та водій ОСОБА_1 не міг її не побачити за умови належної уважності та дотримання вимог ПДР з його боку.
Відеозапис є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь - якої особи та ним зафіксовано достовірну, повну та переконливу інформацію щодо відповідних подій.
Проаналізувавши наявні у справі докази, співставивши їх з встановленими фактичними обставинами, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки порушення ним п. 18.1 ПДР має місце та перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Аналізуючи доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 796619, що розглядається в межах даної справи, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п. 2.10 а), в), д) ПДР, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
Стаття 122-4 КупАП встановлює відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Аналізом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, встановлено обов'язковість наявності двох взаємопов'язаних умов, які визначають подію: 1) дорожньо-транспортної пригоди; 2) доведеність обставин залишення водієм, причетним до її виникнення, місця дорожньо-транспортної пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто такою, яка відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху, які є обов'язковими для виконання.
Згідно із п. 2.10 а), в), д) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколомпро адміністративне правопорушення серії ААД № 796619, складеним уповноваженою особою, з дотриманням вимог статей 254 - 256 КУпАП, в якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 16.12.2024 року о 14:40 год. в Дніпропетровській обл., м. Самар (Новомосковськ), вул. Гетьманська, 25, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 " скоїв дорожньо-транспортну пригоду, місце якої залишив, на порушення встановлених правил далі продовжив рух, в орган або підрозділ Національної поліції не повідомив, чим порушив вимоги п.2.10 А.В.Д Правил дорожнього руху; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які зазначив, що водій транспортного засобу "SAAB 9000", д.н.з. " НОМЕР_1 ", після того як здійснив наїзд на пішохода продовжив свій рух, покинув місця ДТП.
На переконання апеляційного суду висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційні доводи в цілому не спростовують наявності обставин, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4, які поза розумним сумнівом підтверджуються зокрема об'єктивним доказом - відеозаписом.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця