Провадження № 22-ц/803/3543/25 Справа № 197/1118/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
12 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 197/1118/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун Аліна Анатоліївна, відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року, яке ухвалено суддею Мазуренком В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 грудня 2024 року, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (надалі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 04.04.2011 між ОСОБА_1 і ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпроенерго», правонаступником якого є відповідач, укладено Договір про користування електричною енергією №0103127, згідно якого споживачем здійснюється користування електроенергією в індивідуальному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до погоджених технічних умов лічильник електроенергії поміщений в металеву шафу, яка закріплена на корпусі трансформатора, який знаходиться на земельній ділянці територіальної громади між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 Став, що на відстані близько 200 м. від будинку позивача.
З 2011 року по 01.07.2023 покази лічильника позивачем передавались своєчасно та здійснювалась оплата. 01.07.2023 позивачем виявлено несправність лічильника, про що повідомив представників відповідача. 13.07.2023 представниками відповідача складено Акт про невідповідність дій (бездіяльність) споживача, де зазначено про відсутність пломби на приладі. 19.07.2023 приїхали інші представники ДТЕК та склали Акт про порушення №ДН 006127, де вказано про порушення споживачем п.5.5.5, що відповідає п.8.4.2 ПРРЕЕ - відсутність пломби, яка була встановлена на дверях шафи обліку. Протоколом засідання комісії АТ ДТЕК «Дніпровські електромережі» №33/006127 від 09.08.2023 визначено вказаний акт правомірним та нараховано, за період з 19.01.2023 по 19.07.2023, необліковану електроенергію в розмірі 20184,89 грн. З Актом про порушення №ДН 006127 та Протоколом засідання комісії позивач не погоджується, вважає їх необґрунтованими. Перекладання відповідачем на позивача обов'язку щодо збереження пломб на шафі обліку, яка закріплена на трансформаторі, що розташований у вільному доступі на земельній ділянці територіальної громади між будинками, вважає неправомірним. Документів, які підтверджують передачу на збереження позивачу установлених пломб не існує. Саме заявка позивача про виявлені ним пошкодження лічильника стала підставою для виїзду бригади працівників відповідача, тому останній не повинен був застосовувати положення ПРРЕЕ, що передбачають відшкодування завданих постачальнику збитків. Також, відповідачем не дотримано вимог законодавства при оформлені оскаржуваного акту та протоколу засідання. Вказує, що при розрахунку обсягу та вартості електроенергії відповідачем не взято до уваги дні відсутності електроенергії, застосовано інший тариф та не враховано оплати проведеної позивачем за спожиту електроенергію.
Зазначає, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, що полягає в тому, що він, як добросовісний споживач, виконував свої обов'язки, передбачені Договором, проте отримав неправомірно нараховану суму за не обліковану електроенергію в розмірі 20184,89 грн. Така сума є непомірно великою для позивача та припущення про необхідність її сплати, необхідність позичати кошти, викликає у нього нервове хвилювання і душевні страждання, через що загострились хронічні захворювання позивача та його дружини. Крім того, оскільки село позивача не має водопроводу та не газифіковано, втрата електроенергії, як єдиного джерела більш-менш комфортних умов проживання, є дуже важливим для нього, що він не може собі дозволити. Розмір моральної шкоди оцінює в розмірі нарахованої відповідачем вартості не облікованої електричної енергії в сумі 20 184,89 грн, що буде дзеркальною відповідальністю за спричинену позивачу шкоду неправомірними діями відповідача.
Посилаючись на викладене, просив суд: скасувати рішення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» оформлене Актом №ДН 006127 від 19.07.2023 та оформлене Протоколом №33/006127 від 09.08.2023 засідання комісії по розгляду вказаного Акту про порушення та нарахування ОСОБА_1 вартості за не обліковану електричну енергію в розмірі 20184,89 грн, стягнути з відповідача на його користь за спричинену моральну шкоду 20 184,89 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 20 050 грн.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року закрито провадження у справі в частині вимог про: скасування рішення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» оформлене актом №ДН 006127 від 19.07.2023; скасування рішення оформлене протоколом №33/006127 від 09.08.2023 засідання комісії по розгляду вказаного акту про порушення та нарахування ОСОБА_1 вартості за необліковану електричну енергію в розмірі 20184,89 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову продовжено розгляд справи.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 гривень 00 коп, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 коп.
В задоволенні решти позову - відмовлено.
Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь держави судовий збір в розмірі 50 гривень 00 коп.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун А.А., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу у повному розмірі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, правильно прийнято рішення щодо наявності правового факту протиправних дій відповідача, якими відповідно спричинені моральні страждання позивачу, проте, при визначенні суми стягнення на відшкодування моральної шкоди не враховано всі обставини справи, зокрема очевидна незаконність оскаржуваних рішень, фінансовий стан відповідача та вочевидь стягнута сума в розмірі 5000,00 грн. є занадто мізерною та не відповідає вимогам розумності та справедливості. Моральна шкода, як зазначалось і в позовній заяві, полягає в тому, що позивач, як добросовісний споживач, виконував свої обов'язки, передбачені Договором та законодавством України, за що отримав неправомірно нараховану вартість необлікованої електричної енергії в сумі 20184,89грн. Враховуючи, що позивач з дружиною є пенсіонерами за віком, для них ця сума є непомірно великою та лише припущення необхідності її сплачувати викликає у них нервове хвилювання та душевні страждання. Позивач з дружиною мають хронічні захворювання серцево-судинні, підвищений артеріальний тиск, тахікардію, цукровий діабет, які загострились через перебування в постійному нервовому стані внаслідок неправомірних дій відповідача, можливості відключення позивача від електричної енергії, необхідності позичати кошти на оплату незаконних нарахувань чи оплату правової допомоги, сам по собі стан невирішеності зазначеного питання та взагалі цинічність дії представників відповідача. Разом з тим, душевні страждання полягають і в переживаннях позивача викликаних через те, що село останнього, не має водопроводу та не газифіковано, втрата електроенергії, як єдиного джерела для можливості більш-менш комфортного проживання в будинку є дуже важливим для нього та втратити який він не може собі дозволити, в той же час розуміє, що він довірливо відносився до представників відповідача, які складали акти та запевняли, що це лише формальність, та що відповідач монополіст має більше можливостей в спірних ситуаціях. Розмір моральної шкоди, з урахуванням вимоги розумності та справедливості, позивач оцінює в розмірі 20184,89 грн., адже дана сума надумана самим відповідачем та в повній мірі забезпечить відновлення його душевного та нервового стану, відчуття справедливості, законності та рівності перед законом.
Так, судом першої інстанції, при визначенні суми стягнення з відповідача за надану правничу допомогу, не надано належної оцінки тому, що в даному випадку адвокатом було проведено досить тривалу та кропітливу досудову роботу, яка полягала у витребуванні з відповідача документів, виїзду на місце встановлення лічильника електроенергії та фотографуванні об'єкта, отриманні іншої інформації в обґрунтування позиції позивача, написанні та направленні відповідних скарг з додатками до державних контролюючих та регулюючих роботу відповідача органів, на підставі саме яких і зобов'язано відповідача перевірити правомірність рішень про порушення вимог ПРРЕЕ позивачем та відповідно нарахувань за необліковану електроенергію. Після чого, самим же відповідачем скасовані свої ж рішення, тобто, лише після надання належної правової допомоги скасовані незаконні рішення та відновлені порушені права позивача. Враховуючи викладене, вважає, що стягнута сума в розмірі 3000,00 грн. за надання правової допомоги є занадто заниженою, не відповідає об'єму та складності наданої професійної роботи та потребує стягненню в повному об'ємі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун А.А.,до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано положення статті 1167 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди виключно за наявності вини. Так, позов ОСОБА_1 надійшов до суду 07 вересня 2023 року, однак ще 06 вересня 2023 року рішення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене актом №ДН 006127 від 19.07.2023, та рішення, оформлене протоколом №33/006127 від 09.08.2023 засідання комісії по розгляду вказаного акту про порушення та нарахування ОСОБА_1 вартості за необліковану електричну енергію в розмірі 20184,89 грн були скасовані, тобто, позов подано за відсутності предмету спору. Відповідно до положень ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист парв споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров?я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Вважає, що факт завдання моральної шкоди та її розмір не підтверджено належними доказами. Також, судом не було враховано, що позивач у даній категорії справ не звільнений від сплати судового збору, а тому, зважаючи на несплату позивачем судового збору за подання позовної заяви, дана вимога не мала розглядатися судом.
На переконання відповідача, сума витрат на професійну правничу допомогу не може вважатися співмірною.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун А.А.,просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзивів на них, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, як позивача ОСОБА_1 , так і відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»,підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» укладено Договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №0103127. За договором позивачу надано можливість користуватися електричною енергією на об'єкті споживача: індивідуальний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , встановлений тризонний прилад обліку, напруга - 380 В. Із схеми електроспоживання та фототаблиць видно, що прилад обліку електроенергії для будинку позивача встановлено на корпусі трансформатора КГП-052 на відстані чотирьох електроопор від будинку позивача. Відповідач не заперечує цей факт, а також, те, що трансформатор знаходиться на земельній ділянці територіальної громади у вільному доступі.
08.12.2017 складено Акт технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії, з якого видно, що виконані роботи по плановій заміні приладу обліку у домоволодінні побутового споживча ОСОБА_1 за його заявкою. Встановлено прилад обліку №34766 7789776, місце установки - на фасад КТП, який опломбовано пломбою №16052359.
Із даних про оплату з особистого кабінету споживача видно, що позивачем в період з листопада 2022 року по серпень 2023 року вносились кошти на оплату за спожиту електроенергію, заборгованості немає.
13 липня 2023 року представниками АТ ДТЕК «Дніпровські електромережі», в присутності споживача ОСОБА_1 , складено Акт про невідповідність дій (бездіяльність) споживача, в якому зазначено, що незважаючи на заявку споживача, виконати роботи не можуть, так як відсутня пломба на приладі обліку. Акт підписано позивачем.
19 липня 2023 року представниками АТ ДТЕК «Дніпровські електромережі», в присутності споживача ОСОБА_1 , складено Акт про порушення №006127, яким виявлено та зафіксовано порушення п.5.5.5, що відповідає п.8.4.2 ПРРЕЕ, яке полягало у відсутності пломби №16052359, встановленої на дверцятах шафи обліку в результаті чого отримано доступ до вузла обліку, що дає можливість здійснити втручання в роботу засобів вимірювальної техніки.
09 серпня 2023 року відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення №ДН006127 від 19.07.2023, якою встановлено, що споживач ОСОБА_1 на об'єкті: АДРЕСА_1 порушив Правила роздрібного ринку електричної енергії та винесено рішення, оформлене Протоколом від №33/006127 від 09.08.2023, провести нарахування згідно з главою 8.4.11 та за формулою №5 ПРРЕЕ за період з 19.01.2023 по 19.07.2023 за необліковану електричну енергію 3302,96 кВТ в розмірі 20 184,89 грн. Надано розрахунок обсягу та вартості електричної енергії. Позивач підписав протокол засідання комісії, проте з ним не погодився, про що зазначив у протоколі.
Як видно із виписки з протоколу №33/23-ПС засідання Центральної комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з розгляду актів про порушення, Акт №006127 від 19.07.2023 складений у відношенні споживача ОСОБА_1 про відсутність пломби - скасовано.
Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що незаконним рішення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» оформлене Актом №ДН 006127 від 19.07.2023 та рішенням, оформленим протоколом №33/006127 від 09.08.2023 засідання комісії по розгляду вказаного Акту про порушення та нарахування ОСОБА_1 вартості за необліковану електричну енергію в розмірі 20184,89 грн, позивачу була завдана моральна шкода, внаслідок чого був порушений звичайний уклад життя позивача, що спричинило виникнення у нього переживань з цього приводу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Відповідно до пунктів 18, 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" термін "продукція" у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
За змістом частини другої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства
Статті 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Отже, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено, у зв?язку з чим колегія суддів не прйимає доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач внаслідок неправомірних дій відповідача, як у позасудовому порядку, так і під час розгляду справи, зазнав моральної шкоди, грошовий еквівалент якої суд правильно визначив у 5 000,00 грн. Такий розмір відшкодування, відповідає обсягу спричинених страждань позивачу, є достатнім для відновлення його прав, а також відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості., у зв?язку з чим колегією суддів не приймаються доводи апеляційних скарг у цій частині.
Стягуючи із відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь позивача витрати на документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень, суд першої інстанції керувався положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір таінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 20 050,00 грн.
На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надано: Договір № 2 про надання правової допомоги від 16 серпня 2023 року; Свідоцтво про право на зняття адвокатською діяльністю, ордер, розрахунок витрат на правову допомогу, в якому зазначений затрачений адвокатом час - 20 годин, вартість 1 години - 1000 грн, платіжна інструкція про перерахування позивачем адвокату 20050 грн.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, а також зважаючи на часткове задоволення заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь позивача витрат на документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривен, адже ці витрати є обгрунтованими та їх стягнення не суперечить принципу розподілу судових витрат та є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, як позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун А.А.,так і відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»,фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Цвіркун Аліна Анатоліївна, відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» - залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.
Головуючий:
Судді: