Провадження № 22-ц/803/2709/25 Справа № 205/3485/24 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
12 березня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2024 року,-
26.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання своїх обов'язків загинув військовослужбовець майстер-сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Реалізуючи своє право визначене ст.ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 звернулась з заявою про отримання одноразової грошової допомоги. Листом від 02.08.2022 року №7/13240/7 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив про те, що Міністерством оборони України затверджений протокол засідань Комісії Міністерства оборони України стосовно призначення одноразової грошової допомоги. Розглянувши подані документи Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 -дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 містра-сержанта ОСОБА_4 (протокол від 21.06.2022 року №104). Відповідно до Витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 21.06.2022 року №104 «за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка, яка перебуває у шлюбі, особою що перебуває на утриманні майстра-сержанта ОСОБА_4 . Крім цього з наданими документами про місце реєстрації дочки неможливо встановити, що вона проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство та мала взаємні права та обов'язки». Зазначила, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьком відповідно до свідоцтва про народження є ОСОБА_4 . 21.06.2019 року Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що 21 червня 2019 року складено відповідний актовий запис №305. Починаючи з моменту свого народження та станом на дату подачі заяви, ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та по ІНФОРМАЦІЯ_3 -батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 з 17.09.1996 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб №4968 від 14.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім'ї/зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована 06.06.1996 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.09.1998 року та знятий з реєстрації 09.03.2022 року у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована 17.09.1996 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
На підставі викладеного просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_11 , в тому числі визнати факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено (а.с.131-135).
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заяви в повному обсязі (а.с.143-148).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом 1 інстанції встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про народження її батьками є: батько- ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_2 (а.с.18).
21.09.2019 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.19)
05.04.2022 року родина отримала сповіщення про смерть (загибель) військовослужбовця майстра-сержанта ОСОБА_4 (а.с.15), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).
З народження та по цей час ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю- ОСОБА_2 , батьком- ОСОБА_4 , до 25.02.2022 року, братом- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після реєстрації шлюбу також і з чоловіком ОСОБА_5 .
Згідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб №4968 від 14.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 до складу сам'ї/зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована 06.06.1996 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.09.1998 року та знято з реєстрації 09.03.2022 року у зв*язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована 17.09.1996 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Листом від 02.08.2022 року №7/13240/7 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив ОСОБА_1 про те, що Міністерством оборони України затверджений протокол засідань Комісії Міністерства оборони України стосовно призначення одноразової грошової допомоги. Розглянувши подані документи Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 -дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 мастера-сержанта ОСОБА_4 (протокол від 21.06.2022 року №104).
Відповідно до Витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 21.06.2022 року №104 «за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка, яка перебуває у шлюбі, особою що перебуває на утриманні майстра-сержанта ОСОБА_4
Крім цього з наданими документами про місце реєстрації дочки неможливо встановити, що вона проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство та мала взаємні права та обов'язки».
Відмовляючи у задоволенні заяви суд1 інстанції, виходив з того, що заявником ОСОБА_1 доведено факт спільного проживання, як до реєстрації шлюбу так і після з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , що знайшло своє підтвердження також в поясненнях свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також доводиться письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні. Також доведено факт ведення спільного господарства з батьками, але не знайшло своє підтвердження та не доведено наявність взаємних прав та обов'язків між заявником ОСОБА_1 та її загиблим батьком ОСОБА_4 .
Із вказаним висновком суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.293 ЦПК України окреме провадження-це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,-залишає заяву без розгляду, що передбачено ч.4 ст.315 ЦПК України.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих, чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знащений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Звертаючись до суду, заявник вказала, що метою звернення із заявою про встановлення факту є необхідність в одержанні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька- військовослужбовця ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-одноразова грошова допомога)- гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдовець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме визнати її членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі визнати факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст..3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як встановлено судом 1 інстанції, після реєстрації шлюбу подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно проживають за зазначеною адресою. Спільно проживали та вели спільне господарство з батьками заявника: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а після загибелі батька продовжують вести спільне господарство з матір'ю ОСОБА_2 (спільно харчувались, сплачували спільно за комунальні послуги, купляли меблі на кухню, техніку та інше).
Заявником ОСОБА_1 доведено факт спільного проживання, як до реєстрації шлюбу так і після з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , що знайшло своє підтвердження також в поясненнях свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також доводиться письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні.
Також доведено факт ведення спільного господарства з батьками, але не знайшло своє підтвердження та не доведено наявність взаємних прав та обов'язків між заявником ОСОБА_1 та її загиблим батьком ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд 1 інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність правових підстав для встановлення факту, що ОСОБА_1 була членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки наявність доведеного факту спільного проживання та ведення спільного господарства не породжує юридичних наслідків для заявника.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянтів, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційних скарг, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.
Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Вступна та резолютивна частини проголошені 12 березня 2025 року.
Повний текст постанови складено 13 березня 2025 року.
Судді: