Постанова від 12.03.2025 по справі 752/6989/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/6989/24 Головуючий у суді першої інстанції - Слободянюк А.В.

Номер провадження № 22-ц/824/2939/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», поданою представником Шевченко Вітою Олександрівною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1171-7854 від 15 березня 2023 року у розмірі 37 480 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1171-7854. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; промо- ставка % - 1,75 % в день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандарна % ставка - 3,00%.

Всупереч умовам Кредитного договору, положенням ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, відповідач порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула кредит, а також, не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору.

Умовами кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована та процента ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов'язання, не у повному обсязі повернув кредитні кошти позивачу.

Станом на 27 лютого 2024 року, загальний розмір заборгованості відповідача складає 74 969 грн, що складається з простроченої заборгованість за кредитом - 8 000 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 66 960 грн.

Зазначав, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосувати до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме, часткове списання заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 37 480 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 37 480 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь прострочену заборгованість за кредитом - 8 000 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 29 480 грн., а всього стягнути - 37 480 грн. Також, позивач просить стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

У зв'язку із викладеним, позивач просив суд вирішити вказаний спір у судовому порядку та стягнути вище вказані кошти із відповідача на їх користь.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1171-7854 від 15 березня 2023 року у розмірі 10 520 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 679,97 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко В.О. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відхилених позовних вимог через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6. Кредитного договору - Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).

У п. 10.1 кредитного договору зазначено - Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за наступними ставками:

- Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.25% (нуль цiлих, двадцять п'ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 18 (вісімнадцять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця…

- Пільгова процентна ставка становить 2.50% (дві цiлих, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.

- Знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цiлих, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

Відповідно до п. 4.4. зазначено, Базовий період складає 18 (вісімнадцять цiлих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Звертає суду на те, що базовий період - строк протягом якого боржник (позичальник) бажає сплачувати саме процент за користування кредитом (в даному випадку - 18 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів до 08.01.2024 року).

Вважає, що умови Кредитного договору передбачають нарахування процентів виключно протягом строку дії кредитного договору.

Вказує, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Отже, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) Відповідачу, оскільки останнім не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах.

Також зазначає, що в розділі 8 Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника за неналежне виконання Кредитного договору, та Позивач не нараховував Відповідачу жодних процентів, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору.

Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Відповідно до п 8.4. кредитного договору - Позичальник звільняється від обов'язку сплатити на користь Кредитодавця проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за даним Договором, які виникли у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань за цим Договором під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) та/або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину. Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, вбачається, що останнім не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставин справи щодо підстав нарахування процентів Відповідачу і як наслідок зроблено хибний висновок про те, що проценти нараховувалися за не належне виконання умов Кредитного договору, в той час як проценти нараховувалися за користування кредитним коштами протягом визначеного сторонами строку кредитування..

За таких обставин, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко В.О.просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 рокута ухвалити по справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2023 року між ТОВ «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua п.3.2), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1171-7854. ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором - А4635, підтвердив ознайомлення з Правилами надання споживчого кредиту.

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджено наказом ТОВ «УКР Кредит Фінанс» № 69-П від 23 листопада 2022 року.

Пунктом 3 договору про відкриття кредитної лінії встановлено порядок укладення кредитного договору, який укладається сторонами у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник на сайті ТОВ «УКР кредит фінанс», здійснює заповнення заявки на отримання кредиту, вказавши всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення (п.3.2 договору ). Після отримання повідомлення про прийняте рішення заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою, що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.7) та, відповідно до ч.5 вказаної статті, включає умови, викладені у цих правилах, які є невід'ємною частиною договору. Після тримання оферти, заявнику надається одноразовий ідентифікатор (п. 3.8). Заявник повідомляє кредитодавця про повне та безумовне прийняття оферти в особистому кабінеті, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразового ідентифікатора; підтвердження укладання договору у формі електронного документа заявник отримує в особистому кабінеті (п.3.10).

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 1171-7854 від 15 березня 2023 року, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб позичальника (п.2.4 договору ), на наступних умовах: загальний розмір кредиту - 8 000 грн., дати вдачі кредиту - 15 березня 2023 року (п.4.1); базовий період кредитування - 18 днів (п. 4.4); строк кредитування - 300 днів, договір в частині виконання зобов'язання діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань, дата повернення кредиту - 08 січня 2024 року (п. 4.8); стандартна процентна ставка - 3,00 % в день (п. 4.6); реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає 750 335 % (п.4.9); орієнтована загальна сума вартості кредиту складає 80 000 грн. (п.4.10).

Позивачем надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про відкриття кредитної лінії № 1171-7854 від 15 березня 2023 року (графік платежів), в якій вказано: чиста сума кредиту - 8 000 грн; проценти за користування кредитом - 72 000 грн. (розрахунковий період 300 дн.); реальна річна процентна ставка 756 335 %; орієнтована загальна сума вартості кредиту складає 80 000 грн. (а.с.24)..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 та від 18 травня 2022 у справі № 613/1436/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, та враховуючи, що нарахований позивачем розмір відсотків річних по договору в сумі 29 480 грн. майже у три рази перевищує розмір вказаного в договорі тіла кредиту, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.

Тому, з огляду на викладене позовні вимоги підлягали частковому задоволенню, та згідно власного розрахунку суду першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто тіло кредиту в розмірі 8 000 грн., і відсотки в розмірі 2 520 грн, і відповідно до задоволених вимог стягнуто судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 679,97 грн.

Апеляційний суд частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1171-7854, за умовами якого відповідачу мало бути надано 8 000 грн. кредитних коштів, договір про відкриття кредитної лінії № 1171-7854 підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора А4635 відповідно до ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч.13 ст. 11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, апеляційний суд приходить до висновку про те, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанси» про перерахування ОСОБА_1 кредиту № 1171-7854 від 15 березня 2023 рокув сумі 8 000 грн. за допомогою системи LiqPay платіж 2247682351, дата 15 березня 2023 року; № платіжної картки НОМЕР_1 , а також повідомлення АТ КБ «Приватбанк», згідно якого 15 березня 2023 року, була проведена успішна транзакція на суму 8 000 грн. на картку НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов п. 4.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1171-7854 від 15 березня 2023 рокущодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Крім того, матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме ОСОБА_1 .

Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Позивачем також не надано до позовної заяви і доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «Приватбанк», яке здійснило переказ коштів на рахунок, який за твердженням позивача належить відповідачу.

Враховуючи зазначене, підстав до задоволення позову у суду першої інстанції не було, з огляду на недоведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі зазначеній в позовній заяві. При цьому, ухвалюючи оскаржуване, рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав до часткового задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржувалось. При цьому, апеляційний суд в межах своїх повноважень не має можливості переглядати судове рішення в частині задоволених позовних вимог за апеляційною скаргою позивача, який його в цій частині не оскаржує.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків виходив з невірних мотивів, допустивши невідповідність висновків суду обставинам справи, що в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни рішення в мотивувальній частині.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 рокув частині відмови у задоволенні позову змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Текст постанови складено 12 березня 2025 року.

Судді :

_______________ ________________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв

Попередній документ
125825089
Наступний документ
125825091
Інформація про рішення:
№ рішення: 125825090
№ справи: 752/6989/24
Дата рішення: 12.03.2025
Дата публікації: 18.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.03.2025)
Результат розгляду: змінено
Дата надходження: 02.04.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором