Справа № 759/1999/23 Головуючий у І інстанції Кордюкова Ж.І.
Провадження №22-ц/824/3958/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
13 березня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатації нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2023 року Дочірнє підприємство «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03.04.2019 та договору від 10.04.2019, укладеного з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол», він є виконавцем послуг у багатоквартирному будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, на його прилеглій прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення загальних зборів співвласників та договори щодо встановлення ціни за надані додаткові послуги на момент подачі позовної заяви є чинними і не скасовані у визначений законом спосіб. Рішенням Господарського суду міста Києві від 05.11.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/7780/21 було доведено правомірність та законність проведених загальних зборів та результатів голосування співвласників від 03.04.2019 та 02.01.2021.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та машиномісця № НОМЕР_1 , розташованих у вказаному багатоквартирному будинку.
Внаслідок невиконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 за надані позивачем послуги у сумі 27845,80 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за надані послуги та наявністю заборгованості по їх оплаті, він зобов'язаний також сплати позивачу 3% річних у сумі 631,26 грн, інфляційне збільшення у сумі 2019,70 грн та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ у розмірі 3445,78 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з оплати додаткових послуг по квартирі та машиномісцю з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, пені в розмірі подвійної ставки НБУ у загальній сумі 33942,54 грн і судовий збір.
03.02.2023 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу №759/1999/23 передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
10.03.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
10.04.2023 судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
13.10.2023 судом постановлено ухвалу про скасування заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2023 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
15.11.2023 судом постановлено ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» про захист честі, гідності та ділової репутації.
25.06.2024 апеляційним судом ухвалу від 15.11.2023 було скасовано.
02.09.2024 та 24.09.2024 судом постановлені ухвали про залишення без руху зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» про захист честі, гідності та ділової репутації.
14.10.2024 судом постановлено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» про захист честі, гідності та ділової репутації.
14.10.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до свого провадження, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12.11.2024 позов Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» заборгованість з оплати додаткових послуг по квартирі за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 у сумі 21 779,30 грн, інфляційне збільшення за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 у сумі 1 244, 95 грн, 3% річних за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 у сумі 484,36 грн та судовий збір у розмірі 1 858,93 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2024.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не був присутнім під час постановлення рішення 12.11.2024 та його не було повідомлено про призначення справи до розгляду. Наголошував, що після скасування заочного рішення, ухвалою суду від 13.10.2023 року призначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з обов'язковим проведенням підготовчого судового засідання, однак після повернення справи з апеляційної інстанції справу було прийнято до розгляду зі стадії підготовчого судового засідання та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушено норми процесуального закону.
Також зазначає, що ним неодноразово заявлялося, що проти колишньої голови ОСББ, з якою укладено договори на обслуговування, зокрема з Дочірнім підприємством «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» порушено кримінальну справу, однак надані докази безпідставності пред'явленого до нього позову проігноровані.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.12.2021 Дочірнє підприємство «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40248544.
03.04.2019 протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Київ, вул. Жилянська, 59, « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Товариство з обмеженою відповідальністю «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» (42443871) визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку та виконавцем житлової послуги (послуги з управління багатоквартирним будинком) та комунальної послуги (постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого опалення), а виконавцем додаткових послуг - Дочірнє підприємство «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» (40248544), в тому числі затверджено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
10.04.2019 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дипломат Хол» та Дочірнім підприємством «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» укладено договір, згідно з яким виконавець зобов'язався надавати співвласникам послуги у багатоквартирному будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, на його прилеглій прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язалися оплачувати виконавцю вказані послуги згідно з вимогами законодавства та умовами договору. Вказані обставини підтверджуються копією договору про надання послуг від 10.04.2019.
Згідно з копією Додаток №1 до договору про надання послуг від 10.04.2019 (кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території), яким визначено перелік та ціни послуг, надані виконавцем на умовах вказаного договору: ціна послуги за 1 м. кв. житлового приміщення складає 4,74 грн. та ціна послуги за 1 м. кв. паркінга - 13,50 грн.
У подальшому, Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Київ, вул. Жилянська, 59, ОСББ «Дипломат Хол» від 02.01.2021 № 20/17.12, затверджено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого визначено перелік та ціни послуг, надані виконавцем на умовах вищевказаного договору: ціна послуги за 1 м. кв. житлового приміщення складає 5,49 грн. та ціна послуги за 1 м. кв. паркінга - 11,76 грн.
Згідно з копією додаткової угоди №1 до договору про надання послуг від 10.04.2019, яким визначено перелік та ціни послуг, надані виконавцем на умовах вказаного договору: ціна послуги за 1 м. кв. житлового приміщення складає 5,49 грн. та ціна послуги за 1 м. кв. паркінга - 11,76 грн.
ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 02.10.2009.
Відомостей, що ОСОБА_1 є власником паркомісця, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , або користується ним на підставі договору оренди чи на підставі договору іншого права користування матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку, виконаного Дочірнім підприємством «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості», заборгованість ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по грудень 2022 року за додаткові послуги по квартирі складає 21 779,30 грн. та по паркомісцю за період з січня 2020 року по грудень 2022 року - 6 066,50 грн., а загальний розмір заборгованості - 27 845,80 грн.
За цей період відповідач ОСОБА_1 надані додаткові послуги по квартирі та паркомісцю не оплачував.
Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з січня 2020 року по січень 2022 року розмір 3% річних - 631,26 грн, розмір інфляційних втрат - 2019,70 грн та пеня в розмірі подвійної ставки НБУ - 3445,78 грн, які були нараховані на щомісячну заборгованість ОСОБА_1 зі сплати додаткових послуг по квартирі та паркомісцю.
Вирішуючи вказаний спір та частково задовольняючи позовні вимоги Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості», суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, а також відповідач у порядку ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не відмовлявся від надання позивачем послуг. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем додаткових послуг за адресою АДРЕСА_1 , а отже у нього як споживача вказаних послуг виник обов'язок з їх оплати. Оскільки ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових послуг та утворилась заборгованість на суму у розмірі 21 779,30 грн, суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати додаткових послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до розрахунку, що проведений судом першої інстанції, за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 3% річних, нараховані на заборгованість по квартирі, у загальному розмірі складають 484,36 грн, інфляційні втрати за період з 01.01.2020 по 31.01.2022, нараховані на заборгованість по квартирі, у загальному розмірі складають - 1244,95 грн та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача
При цьому з урахуванням того, що доказів права власності або права користування відповідачем паркомісця до суду першої інстанції надано не було, тому в цій частині суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог через їх недоведеність.
Також суд не знайшов підстав для задоволення вимог в частині відповідача пені у розмірі подвійної ставки НБУ, нарахованої на заборгованість з оплати додаткових послуг по квартирі, у зв'язку з тим, що на підставі положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлена заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
В силу положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
У постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що встановивши, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 , і відповідно споживачем додаткових послуг, що надані Дочірнім підприємством «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості», однак ухиляється від оплати наданих послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з оплати додаткових послуг по квартирі за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 у сумі 21779, 30 грн, інфляційного збільшення за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 у сумі 1244, 95 грн, 3 % річних за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 у сумі 484,36 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині неповідомлення відповідача про призначення справи до розгляду та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушено норми процесуального закону, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з розпорядження Т.в.о керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, рішенням Вищої ради правосуддя від 11.01.2024 року № 70/0/15-24 ВРП України суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. Керуючись п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу та п. 6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу визначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 759/1999/23, провадження № 2/752/2131/24.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року головуючим суддею визначено Кордюкову Ж.І.
Ухвалою від 14.10.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Кордюковою Ж.І. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визначено здійснювати розгляд зазначеної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з положеннями ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дітей за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, у т.ч., чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами п. 1 ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу, зокрема, про залишення заяви відповідача без задоволення.
Так, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 33 942,54 грн.
Таким чином, виходячи із характеру спірних правовідносин з урахуванням ціни позову, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вказана цивільна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно довідки документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття до провадження цивільної справи» доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 14.10.2024 року (том І, а.с. 207).
Письмових заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від ОСОБА_1 до суду першої інстанції не надходило.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову. Вирішення справи в порядку спрощеного позовного провадження не призвело до ухвалення судом першої інстанції незаконного рішення.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційний суд доходить висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, то розподіл судових витрат не проводиться.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до положень частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Слюсар Т.А.