Справа № 761/39020/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1481/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
11 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_8 від 22.06.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100120000171 від 28.02.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що за результатами аналізу наявних у розпорядженні слідчого матеріалів кримінального провадження, слідчим прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з яким погоджується і слідчий суддя.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити, скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 від 22.06.2024 про закриття кримінального провадження №62024100120000171 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувана ним до слідчого судді постанова слідчого є немотивованою, оскільки слідчим під час досудового розслідування не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження №62024100120000171 слідчим не проведено жодних слідчих та процесуальних дій з метою перевірки обставин, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Одночасно з цим, слідчим не проведено жодних слідчих процесуальних дій з метою встановлення обставин, які визначені у ст. 91 КПК України.
З огляду на викладені ним доводи вважає, що постанова слідчого є передчасною, отже такою, що підлягає скасуванню.
В судове засідання адвокат ОСОБА_6 не прибув, про час і місце розгляду провадження повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін кримінального провадження в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що закриття кримінального провадження є закінченням досудового розслідування та одним із способів його остаточного вирішення, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
В силу завдань кримінального провадження слідчий повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи за скаргою, у провадженні ТУ ДБР, розташованого у місті Києві перебувало кримінальне провадження №62024100120000171 від 28.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування слідчий встановиввідсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Висновок слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України ґрунтується на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, належної оцінки доказів, здійсненої відповідно до вимог ст. 94 КПК України, й з таким висновком слідчого колегія суддів погоджується.
При закритті кримінального провадження слідчим було дотримано процесуального порядку винесення постанови, оскаржувана постанова слідчого винесена на підставі належно досліджених даних та їх аналізу.
Слідчий суддя при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 перевірив дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства, спростував наведені в скарзі доводи та дійшов правильного висновку про законність винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Посилання апелянта на неповноту досудового розслідування та незаконність ухвали слідчого судді є безпідставними.
Диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України передбачена відповідальність за складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб'єкт має чітко усвідомлювати, що він вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчиняє інше підроблення документів або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так робити.
Об'єктивна сторона службового підроблення полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Відповідно до вимог ст. 91 КПК України подію злочину слід розуміти як елемент об'єктивної сторони складу злочину, що відбувся у певний час, у певному місці та певним способом.
Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 15 лютого 2021 року (справа № 727/5768/18, провадження № 51-1328 кмо 19) висловила позицію, що офіційний документ як предмет злочину, передбаченого ст. 366 КК України, має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер -підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.
Всупереч твердженням апелянта, під час досудового розслідування слідчий провів необхідні процесуальні дії для перевірки обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки під час досудового розслідування такі обставини не підтвердилися, була винесена постанова про закриття кримінального провадження із зазначенням правової підстави.
Зокрема, у ході досудового розслідування слідчим було з'ясовано, що ОСОБА_7 повідомлення про підозру було вручено у передбачений законом спосіб.
Крім того, Київським апеляційним судом ухвалою від 23.01.2024 року скасована ухвала слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18.12.2023 року, якою скасовано повідомлення від 10.10.2023 року ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Апеляційний суд у вказаній ухвалі встановив, що повідомлення про підозру вручено у відповідності до вимог ст. 278 КПК України, тобто у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Слідчим встановлено, що в подальшому адвокат оскаржував повідомлення про підозру ОСОБА_7 до слідчих суддів, однак повторно повідомлення про підозру скасовано не було, отже ОСОБА_7 мала статус підозрюваної, всупереч доводам адвоката в заяві про вчинення злочину. Враховуючи, що слідчим встановлено законність статусу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, твердження адвоката про те, що ОСОБА_7 не мала статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, а слідчий продовжував вносити до процесуальних документів статус ОСОБА_7 як підозрюваної зведено нанівець.
Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження адвоката про те, що слідчий виніс завідомо необґрунтовану постанову, оскільки враховуючи суть заяви про вчинення злочину та кваліфікацію за якою було внесено відомості до ЄРДР, у слідчого не було підстав проводити слідчі дії з метою підтвердження статусу ОСОБА_7 як підозрюваної, оскільки даний статус було встановлено та перевірено судами як першої так і апеляційної інстанції.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що твердження скаржника, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені органом досудового розслідування не були проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії є неспроможними, оскільки в ході слідства було встановлено необхідні фактичні обставини щодо події злочину, а також здійснено їх належну перевірку та оцінку.
Колегія суддів вважає, що у вказаному кримінальному провадженні зазначений обсяг проведених органом досудового розслідування процесуальнихдій є вичерпним.
Зібрані органом досудового розслідування докази в своїй сукупності відповідають критерію достатності для висновку про відсутність подіїкримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
При розгляді скарги слідчим суддею досліджені надані матеріали, повно та всебічно з'ясовані усі необхідні питання щодо перевірки законності прийнятого органом досудового розслідування рішення.
Викладені в ухвалі слідчого судді висновки відповідають фактичним обставинам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення й тягли за собою скасування судового рішення, не встановлено.
Ухвала слідчого судді належним чином обґрунтована і вмотивована. Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя перевірив доводи заявника й обґрунтував викладені в ухвалі висновки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_8 від 22.06.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100120000171 від 28.02.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя