Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/4101/2025
12 березня 2025року місто Київ
справа № 754/6519/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Сенюти В.О., повний текст рішення складено 25 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В травні 2024 року АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 27 березня 2018 року у розмірі 41764,12 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 25223,53 грн.; заборгованості за відсотками - 16540,59.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 27 березня 2018 року року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
Вказував, що на підставі зазначеної анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 44,4% на рікна суму залишку заборгованості за кредитом.
Зазначав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між сторонами кредитний договір.
Позивач вказував, що банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року у задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку.
Вказував, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту банку, а такожпаспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт продукту підписано відповідачем.
Зазначав, що на підтвердження вірності розрахунку заборгованості, позивач надав банківську виписку.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, правонаступником ПАТ «Акцент-Банк» є АТ «Акцент-Банк».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що 27 березня 2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі зазначеної анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 44,4% на рікна суму залишку заборгованості за кредитом.
У звязку з невиконанням умов договору відповідачем, банк звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 41764,12 грн. за кредитним договором №б/н від 27 березня 2018 року, яка утворилася станом на 17 квітня 2024 року.
На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано копії: анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банк від 03 вересня 2016 року, підписану ОСОБА_1, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 27 березня 2018 року, виписку по рахунку за період з 27 березня 2018 року по 21 вересня 2023 року, довідку за картками, довідку за лімітами по кредитному договору №б/н (внутрішньобанківський реферанс SAMABWFC00001501626 від 27 березня 2018 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк».
Проте, із наданих суду доказів неможливо встановити, що між сторонами дійсно було укладено кредитний договір 27 березня 2018 року на підставі якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт та за яким позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка міститься у матеріалах справи, датована 03 вересня 2016 року. Однак позовних вимог стосовно невиконання її умов заявлено не було.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості, а також виписка по картці стосується договору №б/н від 27 березня 2018 року, а тому не є безспірними доказами існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору договором №б/н від 27 березня 2018 року.
Посилання позивача на паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 27 березня 2018 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки інформаціяпро споживчий кредит надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту) та є пропозицією до укладення кредитного договору.
При цьому, анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку було підписано відповідачем 27 березня 2018 року позивач не надав.
В оцінці поведінки та способу ведення справ банком суд апеляційної інстанції враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.
Оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору №б/н від 27 березня 2018 року, надання кредитних коштів та факт невиконання договірних умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
До апеляційної скарги позивач також не надав доказів на підтвердження укладення між ним та відповідачем договору №б/н від 27 березня 2018 року.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
Суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: