12 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 308/19227/24 пров. № А/857/3950/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Василюк В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 року (головуючий суддя Наумова Н.В., м.Ужгород) у справі № 308/19227/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
02.12.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №19856 по справі про адміністративне правопорушення від 27.07.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що 27.07.2024 його силою, без будь якого попередження та повістки, прямо з вулиці було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач повідомив, що має ряд захворювань і бажає надати відповідні підтверджуючі медичні документи. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонували йому написати заяву про відмову від проходження ВЛК і пояснили, що після цього він може бути вільний та документально підготуватися до проходження всіх необхідних процедур. Позивач написав заяву про відмову від проходження ВЛК та його випустили з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звертає увагу, що жодного направлення на ВЛК, з метою медичного огляду, йому не видавалося, від отримання такого останній не відмовлявся. Також, вказує, що його не запрошували на розгляд справи про адміністративне правопорушення, жодної постанови про адміністративне правопорушення в його присутності не виносилось, від отримання такої постанови не відмовлявся, свідків таких його дій не було та не могло бути. Зазначає, що 01.08.2024 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 запит від 31.07.2024 про надання відомостей та копій матеріалів справ про притягнення його до адміністративної відповідальності, наявних в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки про такі факти йому не було відомо. Вказує, що 28.11.2024 отримав, простим поштовим відправленням, разом з супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024, копію протоколу про адміністративне правопорушення № 3103 від 27.07.2024 та постанови по справі про адміністративне правопорушення №19856 від 27.07.2024. Зауважує, що 28.11.2024 дізнався, що згідно вказаної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 25500 гривень. Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не дослідив повно та всебічно обставини, що мають значення для справи та не надав оцінки всім доказам і аргументам позивача, неправильно застосував норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що свідчить про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та невмотивованим. Також, зазначає, що не був присутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що йому не було роз'яснено права, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що 27.07.2024 о 14.38 год. ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі працівників Національної поліції, де було виявлено, що останній порушує ч. 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - полковник ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27.07.2024, на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зазначену постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27.07.2024, складеного майором ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 .
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відповідачем доведено правомірність свого рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість колегії суддів дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Апеляційний суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складено 27 липня 2024 року у якому зазначено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відбудеться цього ж дня о 16 год. 10 хв.
Відтак, суд апеляційної інстанції при оцінці доказів, дійшов висновку про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи щодо притягнення останнього до адмінвідповідальності, що є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2024 року у справі № 308/19227/24 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №19856 по справі про адміністративне правопорушення від 27.07.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 12.03.25