13 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5454/24 пров. № А/857/26064/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/5454/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №262640007039 від 11.06.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру»:
стаж роботи на посадах провідного та головного контролера - ревізора Контрольно ревізійного відділу в Верховинському районі з 26.09.1994 по 04.01.1999
стаж роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації у період з 05.01.1999 по 01.09.1999 та у період з 30.06.2001 по 22.04.2002;
військову службу у період з 02.07.1990 по 22.10.1990;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 02.06.2024 пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням наявного на день звернення стажу роботи за вислугу років більше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів більше 15 років, з розрахунку 60% від суми складових заробітної плати, зазначених в Довідках Офісу Генерального прокурора № 21-36зп від 22.02.2024 «Про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років)» та № 21-36зп від 22.02.2024 «Про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією» та направити електронну пенсійну справу ОСОБА_1 з прийнятим рішенням до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві для здійснення виплати призначеної пенсії за вислугу років.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.06.2024 за № 262640007039. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській призначити з 02.06.2024 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», зарахувавши при цьому до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 02.07.1990 по 22.10.1990, період роботи в Красноілівському споживчому товаристві з 17.07.1989 по 23.09.1989 та до стажу роботи за вислугу років період роботи з 26.09.1994 по 04.01.1999 у контрольно-ревізійному управлінні Івано-Франківської області.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 заяву позивача від 26.11.2024 про виправлення описки у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 300/5454/24 - задоволено. Виправлено допущену описку в рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 300/5454/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення від 11.06.2024 за № 262640007039 та зобов'язання до вчинення дій, вказавши в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення період роботи ОСОБА_1 в Красноілівському споживчому товаристві «з 17.07.1989 по 23.09.1994».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року у справі № 300/5454/24 скасовано на прийнято нове рішення яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.06.2024 за № 262640007039. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у Луганській області зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби ОСОБА_1 з 02.07.1990 по 22.10.1990 та період роботи в Красноілівському споживчому товаристві з 17.07.1989 по 23.09.1989. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задоволено. Виправлено описку в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №300/5454/24 вказавши в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення період роботи ОСОБА_1 в Красноілівському споживчому товаристві «з 17.07.1989 по 23.09.1994».
12.02.2025 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткової постанови, в якій просить прийняти рішення в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації у період з 05.01.1999 по 01.09.1999 та у період з 30.06.2001 по 22.04.2002.
Оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 прийнята в порядку письмового провадження, апеляційний суд відповідно до вимог частини третьої статті 252 КАС України розглядає заяву про ухвалення додаткової постанови в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18 зазначено, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.
За змістом ч. 1 ст. 252 КАС України підставою для ухвалення додаткового рішення може бути не ухвалення судом рішення щодо однієї з позовних вимог, якщо щодо решти вимог, заявлених у позові, рішення ухвалено. Додаткове рішення необхідне також у тих випадках, коли відповідь суду не відповідає обсягу поставленого питання або ж спосіб судового захисту викладений неповно.
Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі вимоги позивача, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу цих позовних вимог досліджувалися докази.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 зокрема просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області зарахувати йому до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» стаж роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації у період з 05.01.1999 по 01.09.1999 та у період з 30.06.2001 по 22.04.2002.
Разом з цим, суд першої інстанції приймаючи рішення дійшов висновку, що позивач вказав, що при прийнятті оскаржуваним рішенням відповідача до стажу за вислугу років не враховано період роботи позивача з 05.01.1999 по 01.09.1999 у Верховинській райдержадміністрації з підстав відсутності юридичної освіти під час роботи.
Однак, суд першої інстанції зазначив, що в оскаржуваному рішенні не зазначено жодних застережень щодо вказаного періоду.
Ба більш, колегія суддів згідно матеріалів справи встановила, що період роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації з 30.06.2001 по 22.04.2002 також в оскаржуваному рішенні пенсійного органу не зазначено жодних застережень щодо вказаного періоду.
Відтак, як слідує з рішення суду першої інстанції задовольняючи позовні стаж роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації у період з 05.01.1999 по 01.09.1999 та у період з 30.06.2001 по 22.04.2002 не задовольнив.
З апеляційною скаргою щодо зарахування стажу роботи на посаді юриста секретаріату Верховинської райдержадміністрації у період з 05.01.1999 по 01.09.1999 та у період з 30.06.2001 по 22.04.2002 ОСОБА_1 до суду не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не стосувалися загаданого вище періоду роботи і позивач також не оскаржив рішення суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України розглянув справу в межах доводів апеляційною скаргою відповідача.
А тому, суд вважає помилковим доводи позивача, що щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що обґрунтування вказаної заяви про ухвалення додаткового судового рішення зводиться фактично до незгоди із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі.
Водночас, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений ст. 252 КАС України, є вичерпним і доводи скаржника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 132, 142, 243, 252, 321, 325 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/5454/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар