05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4484/24 пров. № А/857/331/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
за участю представника позивача Кондратенко Д.В.,
за участю представника відповідача Пензова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, прийняте суддею Гаврилко С.Є. о 09 годині 04 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складено 23 грудня 2024 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ФОП ОСОБА_2 (надалі - ФОП, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Закарпатської митниці (надалі -відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - UA305000/2024/000042/2 від 19.06.2024; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 305130/2024/000056, винесену Закарпатською митницею; стягнення 24000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що довідкою про транспортні та складські витрати №0606-2 від 06 червня 2024, підтверджується вартість розвантажувально навантажувальних робіт та оформлення ВМД, при цьому сума вказана у рахунку № 2064 від 06 червня 2024 була включена у загальну вартість, що підлягала оподаткуванню.
Окрім того, вказане підтверджується змістом декларації 24UA305130013689U4, зокрема, графа № 47 (Розрахунок податків), містить зазначену основу нарахування в сумі 1557899,51 грн.
Суд зазначив, що всі рахунки, надані позивачем сплачені останнім в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями.
Таким чином судом, встановлено, що митна вартість в розмірі 1557899,51 грн., яка була заявлена позивачем у декларації № 24UA305130013689U4, підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи та були подані відповідачу до митного оформлення, містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, а відтак виявлені митним органом неточності не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Суд звернув увагу на те, що для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано другорядний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA401020/2024/018776 від 04 квітня 2024 .
Однак, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.
Суд прийшов до висновку, що скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що в поданому до митного оформлення супровідному документі T1 від 11.06.2024 № в графі «Documente justificative (12 03)» вказано два рахунки під кодом документа 380: 1/№380/TSYT169302 з сумою 31632 USD та 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD.
Проте, жодного рахунка з такими реквізитами та сумою (№FN з сумою 4320 USD), до митного оформлення не подавалось, що може свідчити про наявність додаткових складових витрат, понесених покупцем, що має вплив на митну вартість товарів.
Також, за результатами аналізу цінової інформації аналогічних митних оформлень встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів.
Звертає увагу на те, що надані декларантом на запит митного органу документи та відомості у своїй сукупності не спростовують сумнів митного органу в дійсності (достовірності) ціни товару та не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості, оскільки у рахунках відсутні будь - які відомості щодо оплати розвантажувально-навантажувальних робіт у морському порту та/або складських витрат (у разі зберігання товарів на складі). Щодо інвойсу 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD в супровідному листі декларант пояснює, що це інвойс, виставлений судохідною компанією за вартість доставки морського перевезення контейнера з Китаю до Румунії (даний інвойс до митного оформлення не надавався).
Зазначає, що при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних за характеристиками (інструменти ручні - лопати з чорних металів: штикові, совкові, підбиральні тощо), обсягом (21715 кг) та місцем відвантаження товарів на ідентичних умовах поставки (FOB XINGANG (TIANJIN)) згідно з МД № UA401020/2024/018776 від 04.04.2024 (товар № 2, рівень митної вартості 2,52 дол. США/кг, резервний метод). Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 22400 кг*2,52 Долара США = 56447,8200 Долара США. (2,8509 USD/шт).
Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в позові.
ФОП ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу, що відсутність у поданих декларантом до митниці документах рахунку на розвантажувальні роботи у м.Констанці, Румунія жодним чином не вказувала на намір декларанта певним чином зменшити загальну митну вартість товару, що підлягала оподаткуванню. Експедитор ТОВ «Хілдом Логістикс» листом від 19 червня 2024 № 1906-8 повідомляв, що примірник рахунку № 2064 від 06 червня 2024 в якому була вказана вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту Констанца Румунія та вартість оформлення транзитної ВМД на загальну суму 30094,05 грн, помилково не був приєднаний до Довідки про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024. Через вказані причини, цей рахунок і не був приєднаний до первинної декларації позивачем.
Покликається на те, що усі надані рахунки були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 285 від 25 червня 2024, №286 від 25 червня 2024 та № 287 від 25 червня 2024.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до укладеного між позивачем - ФОП ОСОБА_1 , як покупцем, та Tangshan Hantop Tools Making Co.Ltd, як продавцем, контракту № 2711-23 від 27 листопада 2023, останній продає, а покупець купує інструменти ручні в кількості, за цінами та на умовах, викладених в додатках (специфікаціях). Згідно пункту 7.1 Контракту, право власності переходить до покупця після надходження 100% оплати за продукцію на розрахунковий рахунок продавця і підтверджується актом прийому-передачі товару. Оплата товару здійснюється в Доларах США, загальна вартість контракту складає 31632 долари США (а.с.а.с. 34-38).
На виконання вказаного контракту та на підставі рахунку-проформи (інвойса) продавця № TSYT169302 від 20 березня 2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України товар загальною вартістю 31632 долари США (а.с. 21). Оплата товару відповідно до умов Контракту, що стверджується фіскальними документами про перерахування коштів продавцю від 29 листопада 2023 та від 25 березня 2024 (а.с.а.с. 31, 32).
Позивач подав до Закарпатської митниці до митного оформлення електронну митну декларацію № 24UA305130013689U4 (а.с.а.с. 18, 19), в якій заявлено мигну вартість товару 31632 доларів США. Митна вартість визначена позивачем за основним методом «1» ціною контракту та рахунку (інвойсу), умови постачання зазначено FOB. До вказаної митної декларації були додані наступні документи на підтвердження митної вартості товарів: пакувальний лист б/н від 20 березня 2024 (а.с. 20), рахунок-фактуру (інвойс) TSYT169302 від 20 березня 2024 (а.с. 21), коносамент UTRUST24031123 від 20 березня 2024 (а.с.а.с. 22-24), автотранспортну накладна 3974 від 06 червня 2024 (а.с.а.с. 25, 26), супровідний документ ТІ 24ROCT19000D5311L1 від 11 червня 2024 (а.с. 27, 28), сертифікат про походження товару С240720953280009 від 21 березня 2024 (а.с. 29), акт огляду товару UA408050/2024/007833 від 16 червня 2024 (а.с. 30), квитанцію про підтвердження оплати авансу № 1 від 29 листопада 2023 (а.с. 31), квитанцію про підтвердження повної оплати №2 від 25 березня 2024 (а.с. 32), довідку про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024 (а.с. 33), контракт № 2711-23 від 27 листопада 2023 (а.с.а.с. 34-38), доповнення до контракту №1 від 27 листопада 2023 (а.с.а.с. 39, 40), договір про надання транспортно-експедиторських послуг № Х080124-45 від 08 січня 2024 (а.с.а.с. 41-47), копію митної декларації країни відправлення № 021720240000063678 від 23 березня 2024 (а.с. 48), митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів № 24UA305130013689U4 від 17 червня 2024, рахунки 2063, 2065 від 06 червня 2024 (а.с.а.с. 51, 55).
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2024/000042/2 від 19 червня 2024 та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305130/2024/000056 (а.с.а.с. 60-63).
У графі 33 вищевказаного рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, наступне:
- в рамках реалізації положень статей 52, 53. 54, 55. 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей, щодо складових митної вартості товарів (у тому числі ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Товар переміщується у 40-футовому морському контейнері підвищеної місткості (High Cube). Переміщення товару здійснювалось комбінованим перевезенням шляхом морського фрахту даного контейнера на умовах поставки FOB Xingang по маршруту FOB порт Xingang (Китай) - порт Констанца (Румунія), далі автомобільним транспортом до митного кордону України (пункт пропуску «Порубне - Сірет» митного поста «Вадул-Сірет»). В якості підтвердження витрат на транспортування надано Довідку про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06.06.2024 (далі - Довідка), видану експедитором ТОВ «Хіллдом Логістикс», що надає транспортно-експедиторські послуги відповідно до Договору № Х080124-45 від 08.01.2024 (далі - Договір). Згідно з пунктом 2.1.1 Договору експедитор «організовує перевезення вантажів замовника, морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника». Також, відповідно до пункту 3.1 Договору, «Вартість послуг зазначається в рахунку Виконавця». З огляду на назву довідки та наявність використання різних видів транспорту, існує можливість не включення до митної вартості витрат на зберігання товарів на складах (складські витрати). Водночас, рахунок експедитора, який би деталізував інформацію по витратам, не надано, що унеможливлює перевірку числового значення складових митної вартості. Разом з тим, в поданому до митного оформлення Супровідному документі Т1 від 11.06.2024 № 24ROCT19000D5311L1 в графі «Documente justificative (12 03)» вказано два рахунки під кодом документа 380: 1/№380/TSYT169302 з сумою 31632 USD та 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD. Проте, жодного рахунка з такими реквізитами та сумою, до митного оформлення не подавалось, що може свідчити про наявність додаткових складових витрат, понесених Покупцем, що має вплив митну вартість товарів. Також, за результатами аналізу цінової Інформації аналогічних митних оформлень встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) «Оцінка товару для митних цілей» та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. У зв'язку з викладеним вище, низький рівень ціни товарів є необґрунтованим та суперечить нормам чинного митного законодавства в частині того, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару. Таким чином, надані до митного оформлення документи та відомості не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей щодо складових митної вартості. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв'язку з викладеним вище, відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ необхідно надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: документи, що містять відомості про вартість перевезення (рахунок тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На, запит митного органу декларантом надано наступні документи: Рахунок на оплату № 2063 від 06.06.2024 (за морський фрахт у сумі 171134,83 грн); Рахунок на оплату № 2065 від 06.06.2024 (за міжнародні автомобільні транспортні послуги до кордону на суму 74874,00 грн), який містить неточності щодо маршруту (зазначено країну відправки Польща, хоча транспортування здійснюється з Румунії). При цьому, в обидвох рахунках відсутні будь які відомості щодо оплати розвантажувально-навантажувальних робіт у морському порту та/або складських витрат (у разі зберігання товарів на складі). Щодо інвойсу 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD в супровідному листі декларант пояснює, що це Інвойс, виставлений судохідною компанією за вартість доставки морського перевезення контейнера з Китаю до Румунії (даний інвойс до митного оформлення не надавався). Отже, надані декларантом додаткові документи та відомості у своїй сукупності не спростовують сумнів митного органу в дійсності (достовірності) ціни товару та не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на запит митниці декларантом надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ (щодо комерційних умов, торговельної марки, виробника, обсягів, вартості операції тощо). Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Ключовим принципом статті VII Угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару №1 за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація, щодо визнаної митної вартості аналогічних за характеристиками (інструменти ручні - лопати з чорних металів: штикові, совкові, підбиральні тощо), обсягом (21715 кг) та місцем відвантаження товарів на ідентичних умовах поставки (FOB XINGANG (TIANJIN)) згідно з МД № UA401020/2024/018776 від 04.04.2024 (рівень митної вартості товару 2,52 дол.США/кг, резервний метод).
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості .
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з частинами третьою, четвертою та п'ятою статті 55 МК України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частинами сьомою та восьмою статті 55 МК України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 у справі №804/14964/15) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 у справі №480/4423/18).
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 липня 2023 у справі № 380/6441/22.
Відповідач в оскарженому рішенні про коригування митної вартості зазначає, що з огляду на назву довідки (довідка про транспортні та складські витрати № 0606-02 (а.с. 33) та наявність використання різних видів транспорту, існує можливість не включення до митної вартості витрат на зберігання товарів на складах (складські витрати). Водночас, рахунок експедитора, який би деталізував інформацію по витратам, не надано, що унеможливлює перевірку числового значення складових митної вартості.
Разом з тим, позивач у своєму позові та поясненнях по суті заперечення неодноразово вказував на те, що відсутність у поданих декларантом до митниці документах рахунку на розвантажувальні роботи у м.Констанці, Румунія жодним чином не вказувала на намір декларанта певним чином зменшити загальну митну вартість товару, що підлягала оподаткуванню. Експедитор ТОВ «Хілдом Логістикс» листом від 19 червня 2024 № 1906-8 повідомляв, що примірник рахунку № 2064 від 06 червня 2024 в якому була вказана вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту Констанца Румунія та вартість оформлення транзитної ВМД на загальну суму 30094,05 грн, помилково не був приєднаний до Довідки про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024. Через вказані причини, цей рахунок і не був приєднаний до первинної декларації позивачем.
В свою чергу, позивачу було відомо про усі суми, що підлягають сплаті експедитору, оскільки вони були вказані у наданій митниці при митному оформленні довідці про транспортні та складські витрати №0606-2 від 06.06.2024, тому частина з суми (вартість розвантажувально навантажувальних робіт та оформлення ВМД), вказаної у рахунку була включена у загальну вартість, що підлягала оподаткуванню. Це підтверджується змістом декларації 24UA305130013689U4, у митному оформленні якої відповідачем було відмовлено.
Даною довідкою про транспортні та складські витрати №0606-2 від 06 червня 2024, підтверджується вартість розвантажувально навантажувальних робіт та оформлення ВМД, при цьому сума, вказана у рахунку № 2064 від 06 червня 2024 була включена декларантом у загальну вартість, що підлягала оподаткуванню (а саме сума 26081,51 грн), була зазначена у митній декларації .
Окрім того, вказане підтверджується змістом декларації 24UA305130013689U4, зокрема, графа № 47 (Розрахунок податків), містить зазначену основу нарахування в сумі 1557899,51 грн. Вказана сума складається з наступних складових: вартість товару згідно контракту та оплачених рахунків - 31632 долари США, тобто 1285809,17 грн по курсу НБУ на день подання декларації (40,649 (графа 23)) .
Так, згідно рахунку № 2063 від 06 червня 2024 вартість послуг ТОВ «Хілдом Логістікс» по організації морського фрахту Китай-Констанца, Румунія складає 171134,83 грн.
Згідно з рахунком № 2065 від 06 червня 2024 вартість послуг ТОВ «Хілдом Логістікс» по організації міжнародних транспортних послуг за маршрутом м. Констанца, Румунія - м/п Порубне складає 74874,00 грн.
Згідно з рахунком № 2064 від 06 червня 2024 на загальну суму 30094,05 грн, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту Констанца Румунія та вартість оформлення транзитної ВМД складає 26081,51 грн (+ 3343,78 грн в якості експедиторської винагороди(не включається у митну вартість)).
При цьому, усі вказані рахунки були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 285 від 25 червня 2024, №286 від 25 червня 2024 та № 287 від 25 червня 2024.
Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що митна вартість в розмірі 1557899,51 грн, яка була заявлена позивачем у декларації № 24UA305130013689U4, підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи та були подані відповідачу до митного оформлення, містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, а відтак виявлені митним органом неточності (відсутність рахунку при наявності довідки) не могли бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Суд першої інстанції також встановив, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару була МД UA401020/2024/018776 від 04 квітня 2024.
Посилання у рішенні про коригування митної вартості на лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21 серпня 2018 у справі №804/1755/17.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що посилання відповідача в спірному рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Цей суд зазначив, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 листопада 2024 у справі № 420/23588/23.
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 21 лютого 2018 у справі №820/17417/14, від 04 вересня 2018 у справі №818/1186/17, за якими формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару; подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки та підтверджували числові значення митної вартості товару, при цьому відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2024/000042/2 від 19 червня 2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA305130/2024/000056 є похідною вимогою, то така також підлягає до задоволення.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Пронін проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відтак, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №260/4484/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 13.03.2025.