13 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5545/24 пров. № А/857/1499/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, головуючий суддя - Главач І.А., ухвалене у м. Івано-Франківськ, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями,-
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.06.2024 року №015320/0706; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.06.2024 року №015318/0706; визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями від 27.06.2024 року №229-л в частині анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями №09150308202304382, терміном дії з 07.12.2023 року до 07.12.2024 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що фактична перевірка є незаконною та такою, що проведена без правових підстав для її проведення. Відтак, позивач не погоджувалася з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.06.2024 року №015320/0706 та №015318/0706, розпорядженням №229-л від 27.06.2024 року в частині анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, суб'єктивними та протиправними, а тому такі мають бути скасовані.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що й зазначались нею у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Департаментом податкового аудиту Державної податкової служби України з метою забезпечення дотримання суб'єктами господарювання податкового та іншого законодавства України, відповідно до наявної інформації у Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій здійснено аналіз електронних копій розрахункових документів, проведених через реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО за період з 08.03.2024 року по 10.03.2024 року, зокрема у яких у полі "Назва товару" присутні слова та/або частини слів: "тютюн", "цигар", "сигар", "сігар", при цьому у полях "Штриховий код", "Код згідно з УКТЗЕД", "Найменування товару", "Коментарі" відсутні коди згідно з УКТЗЕД, що відповідають довіднику кодів згідно з УКТЗЕД тютюнових виробів. Згідно з даними СОД РРО Департаментом встановлено 1288 суб'єктів господарювання, якими на 2358 господарських об'єктах при здійсненні розрахункових операцій під час роздрібної торгівлі тютюновими виробами не забезпечено використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (додаток 1). Враховуючи викладене, з метою протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів вважає за необхідне: детально проаналізувати надану ДПС інформацію та самостійно здійснити додатковий аналіз діяльності платників податків, наведених у додатку 1; за наявності підстав та відповідно до вимог ст. 80 ПК України організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів, наведених у додатку 1, зокрема, ФОП ОСОБА_1 .
Беручи до уваги лист Департаменту податкового аудиту від 17.05.2024 року, на підставі пп. 80.2.2, пп. 80.2.7, п. 80.2, ст. 80 ПК України від 02.10.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 31.05.2024 № 1681-п та на підставі направлень від 31.05.2024 за №№3091, 3092 головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Василишиним Тарасом та старшим державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Іваночко Юрієм проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з питань контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками.
У ході проведення фактичної перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено порушення вимог чинного законодавства України, зокрема:
- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим було порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (додаток 1);
- видача особам, які отримували товар розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, а саме згідно електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000482563 реалізовано алкогольні напої без зазначення в розрахункових документах цифрового коду марки акцизного податку встановленого зразка. Загальна сума проведених розрахункових операцій та видача розрахункових документів споживачам не встановленої форми та змісту становить 6742,17грн, в тому числі вперше на суму 194,38 грн, наступні на загальну суму 6547,79 грн, чим було порушено п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (додаток 2);
- роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: за даними системи обліку ДПС України реалізовувалися алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номера та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО з ФН 3000482563. Згідно даних системи обліку даних РРО ДПС України в магазині що належить ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку номера та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО на загальну суму 763,56 грн, чим порушено ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, із змінами та доповненнями та ст. 226 ПК України №2755-VI;
- використання праці найманих осіб без належного оформлення трудового договору а саме між ФОП ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 трудовий договір не укладався, чим було порушено ст.21-24 Кодексу Законів про працю в Україні.
За результатами фактичної перевірки складено акт перевірки від 31.05.2024 року №10677/09/15/РРО/ НОМЕР_1 .
Не погодившись з висновками перевірки ФОП ОСОБА_1 подала заперечення на акт фактичної перевірки від 06.06.2024 року, рішенням ДПС України від 19.06.2024 року «Про результати розгляду заперечення до акту фактичної перевірки» від 31.05.2024 за №10677/09/15/РРО/ НОМЕР_1 зафіксовані в акті фактичної перевірки порушення вимог чинного законодавства України не спростовуються поданим запереченням.
ФОП ОСОБА_1 категорично не погоджуючись із доводами та висновками відповідача викладеними в акті фактичної перевірки від 31.05.2024 року, вважала її безпідставними та незаконними, а податкові повідомлення-рішення від 26.06.2024 - протиправними, які підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як суб'єктом господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, порушено вимоги абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481, за порушення якого передбачена відповідальність статтею 17 цього Закону. А вказана обставина є однією із підстав анулювання ліцензії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).
Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За ст. 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
Розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно із ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, п.п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР встановлено обов'язок суб'єкту господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.
З наведених дефініцій чітко простежується кінець кожної конкретної операції з використанням платіжних терміналів, а саме програмно-технічних комплексів самообслуговування, як оформлення відповідного розрахункового документа.
За першу з таких операцій потрібно застосують штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі).
Тобто, приписами вказаних норм встановлено відповідальність, зокрема за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (відсутність відповідних розрахункових документів), при цьому як слідує з норми розмір фінансової санкції за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу - протягом календарного року.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кожен встановлений контролюючим органом факт непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням. При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року по справі №640/4426/19.
Відповідно ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Також, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (Положення №13).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Серед обов'язкових реквізитів - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Як слідує з матеріалів справи, в ході проведення фактичної перевірки, встановлено порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265, а саме: відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9 фіскального касового чека), що підтверджується належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних ДПС України
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
У розумінні підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
До акцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пункт 215.1 статті 215 ПК України).
Пунктом 226.1 статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пунктом 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 226.6 статті 226 ПК України передбачено, що маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 пункту 226 ПК України).
Пунктом 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Пунктом 5 Положення № 1251 передбачено певні вимоги до марка для алкогольних напоїв і що повинна вона містити.
Так, кожна марка акцизного податку є індивідуальною.
Пунктом 228.9 статті 228 ПК України встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Так, контролюючим органом за результатом проведеного аналізу бази даних СОД РРО (почекова інформація), здійснено аналіз та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках цифрового значення та штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та встановлено систематичну реалізацію позивачем алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах.
Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органів ДПС та копій фіскальних чеків 04.01.2023 року, 12.01.2023 року, 30.01.2023 року та 28.12.2023 року встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється, а саме: АЕВН079266, АЕВН079273 коньяк 3* 0,1 л Napoleon (04.01.2023 року - 2 х 43,09 = 86,18; 12.01.2023 року - 2 х 43.09 = 86,18), ADZI665998 коньяк 4* 0,25 л Шереулі (30.01.2023 року - двічі 1 х 124,62 = 124,62), AFYZ034794 горілка особлива Nemiroff 0,5 л (28.12.2023 року двічі - 1 х 170,98 грн).
Оскільки різні марки акцизного збору не можуть мати однакових реквізитів, то реалізація таких алкогольних напоїв вважається здійсненою без марок акцизного податку встановленого зразка.
Факт дублювання марок акцизного податку у фіскальних чеках, виданих позивачем, свідчить про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими марками акцизного податку згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України.
Таким чином, відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, та таких, що вважаються немаркованими, отже обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції в розмірі 17000 грн згідно податкового повідомлення-рішення 06.06.2023 року №00/5502/0901.
Також, безпідставними доводи скаржника про те, що відповідачем під час перевірки не було виявлено пляшок алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, враховуючи встановлене порушення за результатами фактичної перевірки.
Крім цього, ст. 3 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема: встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів); встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за наслідками встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідачем правомірно винесено оскаржені податкові повідомлення -рішення та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №300/5545/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич