ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2025 р. справа № 300/5567/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Щерб'як Д.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Турчина Н.І.,
представниці відповідача - Шешурак О.В.,
представників третьої особи - Белиці В.А., Дениса Т.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної військової адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ “Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп “Княгиничі» про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної військової адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ “КСП рибгосп “Княгиничі» про визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.01.2024 №23 “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом».
11.03.2025 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що даний спір не є публічно-правовим. Оскільки оскарження рішення Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 19.01.2024 №23 “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом» пов'язане з оспорюванням позивачем цивільного права третьої особи - ТОВ “КСП рибгосп “Княгиничі», на постійне користування земельною ділянкою, яку позивач має намір отримати в оренду. Тому, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В судовому засіданні представниця відповідача підтримала подане клопотання з мотивів, вказаних у ньому. Дала пояснення по суті, аналогічні, викладеним у клопотанні про закриття провадження у справі. Просила суд його задовольнити та закрити провадження у даній справі.
Позивач та його представник заперечили щодо закриття провадження у справі. Кожен окремо, пояснили суду, що у даній справі оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень - Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 19.01.2024 №23 “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом». На давний час мова не йде про цивільні права щодо користування земельною ділянкою орієнтовною площею 12,8000 га, оскільки жодної угоди з цього приводу не укладалось. Тому у цій справі спір є виключно публічно-правовим, а не належить до категорії цивільно-правового спору про право.
Представники третьої особи підтримали клопотання про закриття провадження у справі та просили його задовольнити.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд установив наступне.
Предметом розгляду даної справи є оскарження позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішення Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 19.01.2024 №23 “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом» та зобов'язання відповідача надати такий дозвіл.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно абзацу першого пункту 2 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту першого частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа № 826/9341/17), від 19.06.2019 (справа № 802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з правовідносин, які мають характер приватного права чи інтересу (як правило майнового).
Також, у постанові від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, що випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
При цьому, зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, вбачається, що спір у цій справі пов'язаний із захистом прав ФОП ОСОБА_1 у сфері саме публічно-правових відносин, оскільки подання цього позову спрямоване на поновлення порушених, на думку позивача, прав, унаслідок прийняття відповідачем як суб'єктом владних повноважень рішення від 19.01.2024 №23 “Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом».
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача від 11.03.2025 про закриття провадження у справі є необґрунтоване та безпідставне. Тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача від 11.03.2025 про закриття провадження у справі - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.
Ухвала складена в повному обсязі 13.03.25.