12 березня 2025 р.Справа № 160/7259/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 07.03.2025 року звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» щодо ненадання адвокату Станіслав О.О., в установлений законом строк, інформації, запитувану в адвокатському запиті від 06.01.2025 року та в адвокатському запиті від 29.01.2025 року;
- зобов'язати ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» надати адвокату Станіслав О.О., в установлений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк, інформацію та належним чином завірені копії документів, запитуваних в адвокатському запиті від 29.01.2025 року;
- ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 514 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з наданням правової допомоги, керуючись статтями 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", 06.01.2025 року діючи в інтересах Зуєва С.М. по справі №183/3590/24 за позовом ТОВ «АРТА» до ОСОБА_2 , позивач звернулася до ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» із адвокатським запитом в якому просила надати інформацію. Адвокатський запит, залишився без відповіді. Крім того, 07.01.2025 р. продубльовано адвокатський запит від 06.01.2025 р. на електронну скриньку повідомлену директором ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА». Проте, адвокатський запит від 06.01.2025 р. скерований на email також залишився без відповіді. 30.01.2025 р., цінним листом з описом вкладення адвокатський запит з додатками від 29.01.2025 р. був надісланий на офіційну адресу місцезнаходження ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА», однак поштове відправлення було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання та вручено відправнику 16.02.2025 р. Разом з тим, адвокатський запит від 29.01.2025 р. був скерований та доставлений 29.01.2025 р. електронним листом. Однак, і на адвокатський запит від 29.01.2025 р., знову не було надано відповідь, що й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про те, що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом сьомим частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як випливає із матеріалів позовної заяви, адвокат Станіслав О.О. у зв'язку з наданням правової допомоги, керуючись статтями 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", 06.01.2025 року діючи в інтересах Зуєва С.М. по справі №183/3590/24 за позовом ТОВ «АРТА» до ОСОБА_2 , звернулася до ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію, а саме:
- чи надавала ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р.;
- зазначити адресу за якою ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» надавала послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р.;
- надати інформацію про спосіб ведення обліку працівників та транспортних засобів підприємства ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ під час надання послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р.;
- надати інформацію про перебування працівника ТОВ “АРТА“ водія автотранспортних засобів Зуєва С.М. та території підприємства, у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р. із зазначенням підтвердних доказів з журналу обліку;
- інформацію про перебування у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р. на території підприємства належного ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ транспортного засобу - автомобілю MAN TGX 26.440 д/з НОМЕР_1 з напівпричепом BENALU н/з НОМЕР_2 ;
- інформацію про перебування у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р. на території підприємства належного ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ транспортного засобу автомобілю MAN TGS 26.440 д/з НОМЕР_3 , з напівпричепом KUMLIN н/з НОМЕР_4 ;
- копію журналу обліку працівників та транспортних засобів підприємства ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ під час надання послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки ТОВ “Юридична компанія “АРТА“ за період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р.;
- інформацію, чи був можливий виїзд вантажних транспортних засобів з території підприємства ТОВ «Юридична компанія «АРТА» у період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р. без письмового пропуску керівника.
Адвокатський запит, залишився без відповіді. Крім того, 07.01.2025 р. продубльовано адвокатський запит від 06.01.2025 р. на електронну скриньку повідомлену директором ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА». Проте, адвокатський запит від 06.01.2025 р. скерований на email також залишився без відповіді. 30.01.2025 р., цінним листом з описом вкладення адвокатський запит з додатками від 29.01.2025 р. був надісланий на офіційну адресу місцезнаходження ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА», однак поштове відправлення було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання та вручено відправнику 16.02.2025 р. Разом з тим, адвокатський запит від 29.01.2025 р. був скерований та доставлений 29.01.2025 р. електронним листом. Однак, і на адвокатський запит від 29.01.2025 р., знову не було надано позивачу відповідь.
Отже, для вирішення питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з'ясувати, чи є він публічно-правовим.
На підставі пункту першого частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон - №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Аналіз наведених положень Закону № 5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб'єктам владних повноважень, так і приватним особам.
Водночас відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Статтею 19 Закону №2939-VI врегульовано оформлення запитів на отримання публічної інформації.
Частиною першою вказаної статті визначено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п'ята статті 19 Закону №2939-VI).
Отже, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб'єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов'язково має бути публічною.
Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону №5076-VI, зобов'язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону №2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб'єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №520/13981/21.
Проте в цій справі, звертаючись до ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» з адвокатським запитом, адвокат Станіслав О.О. у зв'язку з наданням правової допомоги, керуючись статтями 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", діючи в інтересах ОСОБА_2 , запитує інформацію, яка стосується приватноправових відносин, що не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно зобов'язання надання відповіді на адвокатські запити не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини, щодо зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Аналізуючи зміст позовної заяви та склад учасників справи, суд доходить висновку, що предметом даного позову фактично є визнання протиправною відмови ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» від надання запитуваної адвокатом інформації та, відповідно, зобов'язання її надати на адвокатський запит, тобто, спір пов'язаний із здійсненням адвокатом професійної діяльності.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 24 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Так, статтею 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, суд вказує, що відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відтак, позивач може звернутися до місцевого загального суду щодо розгляду спірного питання в порядку цивільного судочинства.
Згідно із п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма