Справа № 650/6563/24
провадження № 4-с/650/1/25
іменем України
11 березня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
представника скаржника - Перепилиці В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулася адвокат Перепилиця Валентина Миколаївна, на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, перша Дніпровська державна нотаріальна контора,
24 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Перепилиця В.М. звернулася до суду із вказаною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арештів:
з нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3649478, зареєстрований 28.08.2006 реєстратором Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі постанови АМ №148790, 30.04.2004, Державна виконавча служба АНД району м.Дніпропетровська;
з невизначеного майна, всього майна, реєстраційний номер обтяження: 6186281, зареєстрований 07.12.2007 реєстратором Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, б/н, 13.11.2007, Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області,
з нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3678801, зареєстрований 02.09.2006 реєстратором Перша дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали від 21.04.2004 Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.В.;
з невизначеного майна, всього майна, реєстраційний номер обтяження: 3678773, зареєстрований 02.09.2006 реєстратором Перша дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали від 21.04.2004 Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.В.;
зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3649478, зареєстрований 28.08.2006 реєстратором Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі постанови АМ №148790, 30.04.2004, Державна виконавча служба АНД району м.Дніпропетровська;
зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з невизначеного майна, всього майна, реєстраційний номер обтяження: 6186281, зареєстрований 07.12.2007 реєстратором Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, б/н, 13.11.2007, Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області;
зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3678801, зареєстрований 02.09.2006 реєстратором Перша дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали від 21.04.2004 Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.В.;
зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з невизначеного майна, всього майна, реєстраційний номер обтяження: 3678773, зареєстрований 02.09.2006 реєстратором Перша дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали від 21.04.2004 Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.В.
В обґрунтування своїх вимог представник скаржника зазначила наступні обставини.
21 квітня 2004 року ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області у забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було накладено арешт на належне останньому майно, а саме: автомобіль марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_2 , а також на інше будь-яке майно з забороною його відчуження до вирішення справи по суті.
30 квітня 2004 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі вказаної ухвали було накладено арешт на вказану квартиру та інше майно ОСОБА_1 .
5 квітня 2006 року Бериславським районним судом Херсонської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди. У зв'язку з цим, 13 листопада 2007 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
17 травня 2010 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби виконавче провадження було завершено, а арешти з усього майна, включаючи квартиру, знято.
12 листопада 2011 року ухвалою Бериславського районного суду скасовано захід забезпечення позову у вигляді арешту на вказану квартиру та інше майно, що належить ОСОБА_1 . У судовому рішенні зазначено, що рішення у справі було виконано у повному обсязі, що підтверджено постановою державного виконавця від 17 травня 2010 року.
18 червня 2012 року постановою державного виконавця знято арешт, накладений у 2004 році на квартиру, що належить ОСОБА_1
24 вересня 2012 року постановою заступника начальника управління - начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби остаточно знято арешт з усього майна ОСОБА_1 .
Попри це, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна залишилися записи про арешти, які повинні були бути скасовані. 1 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби з проханням зняти зазначені арешти, оскільки вони порушують його права, унеможливлюють повне користування та розпорядження власним майном.
07 жовтня 2024 року Відділ надіслав відповідь, у якій запропонував для зняття обтяжень за деякими реєстраційними номерами звернутися до нотаріальних контор, а для інших - надати належним чином засвідчені копії постанови про закінчення виконавчого провадження.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Першої та Четвертої дніпровських державних нотаріальних контор із заявами про зняття арештів. Перша нотаріальна контора 4 жовтня 2024 року повідомила, що не має можливості здійснити зняття арешту, оскільки є лише реєстратором, а не органом, що наклав арешт. Від Четвертої нотаріальної контори відповіді не надійшло.
05 грудня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Відділу з заявою про зняття арештів, надавши додаткові пояснення щодо неправомірності вимог про повторне надання документів. Однак 13 грудня 2024 року Відділ відповів, що книги - журнали вхідної кореспонденції виконавчих документів за 1999-2005 роки відсутні, а документи виконавчих проваджень за цей період знищені у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Таким чином, усі виконавчі провадження були завершені ще у 2012 році, про що свідчать відповідні постанови, а арешти з майна були зняті. Будь-які майнові претензії з боку стягувача відсутні. Відтак, подальше збереження записів про арешти є невиправданим втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном, позбавляє його можливості вільно розпоряджатися майном та порушує його законні права та інтереси.
20 лютого 2025 року від представника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність відділу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
У відзиві зазначено, що 5 грудня 2024 року до відділу було подано заяву про зняття арешту з майна, на яку 13 грудня 2024 року було надано відповідь. За результатами перевірки інформації, що міститься у спеціальному розділі виконавчого провадження та автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), встановлено наявність чотирьох записів про обтяження, зареєстрованих в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Стосовно трьох обтяжень (реєстраційні номери 3649478, 3678773, 3678801), відповідач зазначив, що обтяжувачами є Перша та Четверта Дніпровські державні нотаріальні контори. У зв'язку з цим, представнику скаржника було запропоновано звернутися до зазначених нотаріальних контор із відповідними заявами щодо зняття арештів.
Щодо обтяження з реєстраційним номером 6186281, відповідач повідомив, що обтяжувачем є Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби. Водночас, у відділі відсутні матеріали завершених виконавчих проваджень, оскільки книги-вхідні документи за 1999-2005 роки не збереглися, а документи виконавчих проваджень за цей період було знищено у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до чинного законодавства.
Відповідач зазначив, що для зняття зазначеного обтяження скаржнику необхідно надати належним чином засвідчені копії постанови про закінчення виконавчого провадження №19540685, оскільки подані копії не завірені належним чином, що унеможливлює їх використання як належних доказів. Крім того, вказано, що особи, які видавали зазначені постанови, на даний час звільнені з органів державної виконавчої служби, що додатково ускладнює процес верифікації документів.
Таким чином, відповідач вважає, що його дії є правомірними, а скарга не підлягає задоволенню через відсутність належних доказів завершення виконавчих проваджень та неможливість встановлення факту їх завершення у зв'язку з втратою відповідних архівних документів.
На судовому засіданні представник скаржника - Перепилиця В.М. підтримала заявлені в інтересах ОСОБА_1 вимоги та просила їх задовольнити, зазначивши при цьому доводи аналогічні тим, що вказані у скарзі.
Також представник окремо звернула увагу суду на те, що скаржником було подано заяву про зняття арешту з майна, проте відповідач не вчинив жодних дій для її розгляду по суті. Вона наголосила, що відсутність належно завірених копій постанови про закінчення виконавчого провадження не може бути підставою для залишення заяви без розгляду, оскільки в матеріалах справи вже наявні докази, які підтверджують факт завершення провадження.
Крім того, ОСОБА_3 вказала, що у відповідача не було правових підстав для відмови у знятті арешту, оскільки обтяження, накладене ще у 2007 році, не є чинним на момент розгляду справи. Вона також зазначила, що втрата архівних документів не повинна позбавляти скаржника права на захист його майнових інтересів, а відсутність документів у відділі не свідчить про невиконання відповідних дій.
У зв'язку з цим представник скаржника просила суд задовольнити заявлені вимоги та зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії щодо зняття обтяження з майна.
На судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
На судове засідання представник Першої дніпровської державної нотаріальної контори не з'явився, від її завідувача Водолазської Н. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
На судове засідання представник Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори не з'явився, від державного нотаріуса Н.С. Шугаєвої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Розгляд справи за відсутності вказаних осіб проведено відповідно до правил, визначених у частині другій статті 450 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи представника скаржника та вивчивши наведені у скарзі обґрунтування, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Перевіркою інформації, що міститься у ВП-спецрозділі та АСВП, встановлено, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за боржником зареєстровано чотири записи про обтяження відносно боржника та його майна, а саме:
Реєстраційний номер обтяження 3649478, зареєстровано 28.08.2006 о 10:28:51 за № 3649478 реєстратором - Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора.
Підстава обтяження - постанова АМ № 148790 від 30.04.2004, Державна виконавча служба АНД району м. Дніпропетровська.
Об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Додаткові дані - архівний запис № 188685-3312 від 19.05.2004 (Дніпропетровська область), заборона по нотаріальній конторі № 90/2004 р. Заявник - Четверта ДДНК.
Реєстраційний номер обтяження 3678773, зареєстровано 02.09.2006 о 10:55:00 за № 3678773 реєстратором - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 19/21.
Підстава обтяження - ухвала без номера від 21.04.2004, Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.Р.
Об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно.
Додаткові дані - архівний запис № 186232-3912 від 27.04.2004, Дніпропетровська ДНК, арешт № 141/04. Заявник - Перша Дніпровська ДНК.
Реєстраційний номер обтяження 3678801, зареєстровано 02.09.2006 о 11:03:10 за № 3678801 реєстратором - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 19/21.
Підстава обтяження - ухвала без номера від 21.04.2004, Бериславський районний суд Херсонської області, суддя Радченко С.В.
Об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Додаткові дані - архівний запис № 186232-3912 від 27.04.2004, Дніпропетровська ДНК, арешт № 141/04. Заявник - Перша Дніпровська ДНК.
Реєстраційний номер обтяження 6186281, зареєстровано 07.12.2007 о 16:47:39 за № 6186281 реєстратором - Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора.
Підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження без номера від 13.11.2007, Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно.
Додаткові дані - арешт № 225/2007. Заявник - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Відповідно до інформації АСВП, у ВП-спецрозділі відсутня інформація про виконання ухвал суду про арешт майна боржника ОСОБА_1 . Водночас, за наявними обтяженнями:
За обтяженням 3649478 обтяжувачем є Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора.
За обтяженнями 3678773 та 3678801 обтяжувачем є Перша Дніпровська державна нотаріальна контора.
У зв'язку з цим представнику ОСОБА_1 було запропоновано звернутися із заявами до відповідних нотаріальних контор.
Щодо обтяження №6186281, де обтяжувачем є Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби, боржнику та його представнику було запропоновано надати належним чином засвідчені копії постанови про закінчення виконавчого провадження №19540685, оскільки у відділі відсутні матеріали завершених виконавчих проваджень. Подані ксерокопії не були належним чином завірені, що унеможливлює підтвердження їх дійсності, оскільки особи, які видавали зазначені постанови, звільнені з органів ДВС та у відділі не працюють.
Крім того, встановлено, що у відділі відсутні книги-журнали вхідної кореспонденції виконавчих документів за 1999-2005 роки, що унеможливлює ідентифікацію відповідних виконавчих проваджень.
Відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів, документи виконавчих проваджень за період з 1999 по 2005 роки знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу I Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, автоматизована система виконавчого провадження - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Відповідно до інформації яка знаходиться в Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що книги - журнали вхідної кореспонденції виконавчих документів за 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 у відділі ДВС відсутні, встановити або ідентифікувати виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 не має можливості.
Крім того, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та відповідно до інформації, яка наявна у відділі встановлено, що на виконанні у відділі ДВС відсутні виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 .
Більш детальну інформацію надати неможливо, оскільки відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях № 1000/5 від 18.06.2015, документи виконавчих проваджень за період з 1999 - 2005 роки знищені, у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік випадків для винесення постанови про зняття арешту з майна (коштів) боржника. Так, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статі 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз зазначених положень свідчить про те, що державний виконавець зобов'язаний діяти виключно в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та у спосіб, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». Виконавець не наділений дискреційними повноваженнями щодо вибору методів чи способів виконання рішень, а його обов'язки чітко визначені законом.
Зокрема, виконавець зобов'язаний своєчасно, неупереджено та ефективно здійснювати заходи примусового виконання рішень виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Здійснення будь-яких дій, не передбачених законодавством, або вихід за межі визначених процедур, є неприпустимим.
Таким чином, якщо закон прямо не визначає підстав або порядок дій виконавця, останній не має права здійснювати будь-які заходи за власною ініціативою чи на власний розсуд. Державний виконавець виконує тільки ті дії, які чітко передбачені виконавчим документом або відповідною правовою нормою.
Водночас, у питанні зняття арешту з майна боржника, виконавець зобов'язаний керуватися виключно визначеним законом переліком підстав, зокрема статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». У разі відсутності передбачених законодавством підстав, виконавець позбавлений можливості самостійно приймати рішення про зняття арешту.
Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України, жодний орган державної влади, у тому числі орган виконавчої служби, не має права діяти поза межами своїх повноважень чи у спосіб, що не передбачений законом. Таким чином, виконавець не може приймати рішення, які виходять за межі встановленої компетенції, а також діяти всупереч визначеним нормативно-правовим актам.
Із встановлених обставин справи вбачається, що дійсно відсутні підстави для подальшого перебування майна, належного ОСОБА_1 , під арештом.
Зокрема, ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2011 року скасовано захід забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 та інше будь-яке майно, що належить ОСОБА_1 . Ухвалою встановлено, що судове рішення від 27 жовтня 2005 року було виконано відповідачем у повному обсязі, що підтверджено постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 17 травня 2010 року.
Крім того, постановами державних виконавців було скасовано арешти, зокрема:
17 травня 2010 року постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження та знято арешти з усього майна ОСОБА_1
18 червня 2012 року постановою державного виконавця знято арешт, накладений постановою від 30 квітня 2004 року на квартиру, що належить ОСОБА_1
24 вересня 2012 року постановою заступника начальника управління - начальника Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ знято арешт, накладений постановою від 13 листопада 2007 року, з усього майна, що належить ОСОБА_1 .
Таким чином, виконавчі провадження завершені, а арешти з усього майна скасовані відповідно до чинного законодавства.
Незважаючи на це, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна залишаються записи про обтяження, що не відповідає реальному стану справ і порушує право скаржника на мирне володіння своїм майном. Така ситуація суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України, а також сталим правовим позиціям Верховного Суду.
Подальше існування арештів на майно скаржника є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння майном, оскільки: виконавче провадження завершене, що підтверджено відповідними постановами державних виконавців; арешти на майно, накладені у рамках даних виконавчих проваджень, були зняті ще у 2010-2012 роках; будь-які претензії стягувача до скаржника відсутні; з часу завершення виконавчого провадження минуло понад 14 років.
Разом з цим, із встановлених обставин вбачається, що з огляду на відсутність у державного виконавця матеріалів виконавчих проваджень, на підставі яких були накладені арешти, а також відсутність у нього відповідних архівних записів, що підтверджується листом №123243 від 13.12.2024 року, державний виконавець позбавлений можливості перевірити обставини, які стали підставою для накладення арештів, а також достеменно встановити їх подальшу правомірність.
Крім того, державний виконавець не наділений повноваженнями щодо скасування арештів, якщо такі арешти накладені на підставі судового рішення або за рішенням іншого органу, а виконавче провадження за такими рішеннями вже завершено, що підтверджується відповідними постановами про закінчення виконавчого провадження та скасування арештів, виданими ще у 2010-2012 роках.
Враховуючи вищевикладене, прийняття державним виконавцем рішення про скасування арештів в межах виконавчого провадження, матеріали якого відсутні, а саме провадження вже завершене, виходить за межі його повноважень та суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Відтак, зняття зазначених арештів можливе виключно за рішенням суду, що узгоджується з положеннями частини п'ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у всіх інших випадках, окрім прямо визначених, арешт може бути знятий лише на підставі судового рішення.
Крім того, для можливості задоволення вимог цієї скарги суд має встановити, що бездіяльність державної виконавчої служби є неправомірною. Це, в свою чергу, передбачає чітке з'ясування, які саме обов'язки, покладені на державного виконавця, не були виконані. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вчиняти всі дії, необхідні для повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення суду.
Однак, відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт може бути знятий лише за рішенням суду у випадках, коли це не передбачено іншими положеннями закону. З огляду на це, державний виконавець не має повноважень самостійно скасовувати арешти, накладені за рішенням суду або у випадках, коли виконавче провадження завершено, а відповідні матеріали відсутні, що підтверджується листом №123243 від 13.12.2024 року.
Таким чином, бездіяльність державного виконавця не може визнаватися неправомірною, якщо відсутні належні правові підстави для вчинення ним певних дій, зокрема - скасування арешту, що не входить до меж його компетенції. Водночас, зобов'язання, яке суд може покласти на державного виконавця, також має ґрунтуватися на чинних нормативно-правових актах і не може виходити за межі його визначених законом повноважень. В іншому випадку, таке рішення порушуватиме принципи правової визначеності та законності.
У цьому контексті, покладення на державного виконавця обов'язку скасувати арешти, які були накладені на підставі судових рішень, або у випадках, коли відсутні документи виконавчого провадження, суперечитиме положенням закону. Відтак, вирішення питання щодо скасування арештів має здійснюватися виключно в судовому порядку за результатами розгляду відповідної цивільної справи щодо захисту права власності.
При розгляді цієї справи судом не встановлено обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на судовий захист у межах розгляду цивільної справи про захист права власності. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушеного права. У випадку, якщо скаржник вважає, що арешт на його майно є безпідставним і незаконно обмежує його права власності, він має можливість звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності та зняття арешту.
Таким чином, невчинення скаржником відповідних дій щодо оскарження обтяжень у цивільному порядку свідчить про нереалізацію ним передбачених законом механізмів захисту своїх прав. Водночас, це не може бути підставою для покладання на державного виконавця обов'язку, який виходить за межі його повноважень.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, відсутності у державного виконавця необхідних документів, які б підтверджували припинення арештів, а також враховуючи обмеження його повноважень щодо самостійного скасування арештів у подібних випадках, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати бездіяльність державного виконавця неправомірною. Також, судом не встановлено обставин, які б перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на захист порушених прав у порядку цивільного судочинства шляхом пред'явлення відповідного позову про зняття арешту з майна. Враховуючи зазначене, у задоволенні поданої скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, враховуючи наведені положення законодавства та керуючись статтями 447-451 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулася адвокат Перепилиця Валентина Миколаївна, на дії державного виконавця на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали складений 11 березня 2025 року.
Суддя: ________________ О.О. Сікора