Справа № 120/13409/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
13 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
у жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ; зобов'язання відповідача здійснити позивачеві з 01.08.2024 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач зауважує, що її страховий стаж складає понад 42 роки, у зв'язку з чим вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Відповідач у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням норм ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є менший, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно. Не погоджуючись з цим, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що розрахунок пенсії за віком, його основний розмір, проводиться у відповідності до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), якою визначено формула обчислення розміру пенсії, а абз. 2 ст. 28 зазначеного Закону - порядок визначення доплати за понаднормовий стаж. Таким чином, розмір пенсії за віком у відповідності до Закону №1058-ІV складається з основного розміру та доплати за понаднормовий стаж. Відповідач зауважує, що ч. 2 ст. 27 Закону №1058-ІV передбачено альтернативний розрахунок пенсії за так званою «двоскладовою формулою», а саме: за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства - Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, - відповідно до Закону №1058-ІV. Перша складова згідно із ст. 19 Закону №1788 призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (ст. 64), при цьому за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не більше 75 процентів заробітку. Розрахунок заробітної плати для обчислення першої складової в даному випадку також розраховується у відповідності до норм Закону №1788, при цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством - Закону №1788 (перша складова), не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набраності від 05.04.2023 року та зарахувати до мого страхового стажу періоди роботи: з 22.11.1993 по 21.04.1994, з 22.07.1994 по 05.03.1995, з 06.03.1995 по 11.12.1995, з 12.12.1995 по 20.07.1996, з 16.09.1996 по 13.10.1998, з 25.10.2013 по 09.12.2013 згідно записів у вкладиші до трудової книжки та періоди догляду за моїми, позивача, дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку, з дати подання заяви про призначення пенсії по інвалідності, а саме з 05.04.2023 року.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач з 2012 року перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
19.08.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Листом відповідач відмовив у такому перерахунку у зв'язку з недоцільністю, адже він призведене до суттєвого зменшення загального розміру пенсії.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення частково.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ч. 1 с. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).
Згідно зі ст. 1 Закону №796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Приписами ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ч. 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Закону №1058-ІV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а ч. 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 565/1270/17, від 02.04.2019 у справі № 565/871/17, від 26.11.2019 у справі № 572/1263/17, від 16.07.2020 у справі № 336/7176/16-а, від 26.12.2022 у справі 520/4297/19, від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 та є обов'язковою для застосування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, оскільки позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, на неї розповсюджується дія ст. 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість застосування до позивача п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV" (двохскладова формула).
Колегія суддів враховує, що пенсія позивачу призначена до внесення до закону змін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення відповідних змін.
Таким чином, оскільки у цьому випадку пенсія позивачеві не призначається вперше, а підлягає перерахунку, на позивача не може поширюватися вищевказана умова.
Зазначений висновок підтверджується застосованою вище постановою КАС ВС від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, в якій судова палата констатувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, то згідно з вимогами ст. 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивачку права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, підставою для відмови позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії також слугував умовний розрахунок її пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність проведення перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.
Колегія суддів зауважує, що Закон № 796-XII не містить жодних норм щодо обмеження частини пенсії, обчисленої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 09.04.2020 у справі № 560/869/17 та від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
Незастосування двоскладової процедури автоматично усуває й обмеження у 168 грн, оскільки воно є невід'ємною частиною цієї процедури. При цьому суд зазначає, що пенсія позивачу повинна розраховуватись виключно за нормами відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у редакції до 11.10.2017, яка не передбачає жодних обмежень, ідентичних тим, що вводяться двоскладовою процедурою.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні позивачеві перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Так, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно зобов'язати відповідача здійснити позивачеві перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 01.10.2017) із збільшенням пенсії на один процент за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визначаючись щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивачу, то суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Отже, оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 19.08.2024, то слід зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії починаючи з 01.09.2024.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року відповідає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.