справа № 380/1659/25
12 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати нікчемними з моменту їх постановляння наступні рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області "Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки", як такі що постановлені з порушенням ст. 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської" ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме: рішення від 13.01.2017 № 2; рішення від 13.01.2017 № 3; рішення від 22.12.2017 № 17; рішення від 22.12.2017 № 18; рішення від 2.06.2018 № 7; рішення від 29.03.2019 № 12; рішення від 30.06.2021 № 3.
Ухвалою від 03.02.2025 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 03.03.2025 о 13:30 год.
Ухвалою від 03.03.2025 підготовче засідання відкладене на 31.03.2025 о 14:00 год.
11.03.2025 ОСОБА_2 подала до суду заяву про відвід головуючої судді Кисильової О.Й. у справі № 380/1659/25.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Із наведеного слідує, що заява про відвід судді чи секретарю судового засідання може бути подана учасниками справи або особами, уповноваженими на представництво інтересів позивача чи відповідача.
На підтвердження повноважень представництва інтересів ОСОБА_1 у цій справі Гузова А.А. надала довіреність, видану Новицьким Володимиром Станіславовичем на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчену 06.08.2019 приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., зареєстровану за № 1916.
Надаючи оцінку відповідності повноважень Гузової А.А. представляти інтереси позивача вимогам процесуального закону, суд враховує наступне.
30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII.
Так, Законом № 1401-VIII Конституція України доповнена статтею 132-2 "Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура".
Частинами 3 та 4 ст. 132-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2019 року представництво особи в суді першої інстанції здійснює виключно адвокат, за винятком трудових спорів, спорів щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах.
Винятки щодо представництва інтересів особи в суді не адвокатом можуть бути встановлені Законом.
Суд встановив, що спір у цій справі виник з приводу оскарження позивачем рішень Покровської міської ради, якими встановлений податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, тобто оскарження рішень, які є нормативно-правовими актами, відтак, у силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 12 КАС України така справа повинна бути розглянута виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У свою чергу статтею 57 КАС України визначений перелік осіб, які можуть бути представниками.
Так, відповідно до частини 1, 2 вказаної статті представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Аналіз наведених вище положень Конституції України та КАС України дає суду підстави для висновку, що у справах, перелік яких визначений ч. 4 ст. 12 КАС України, представляти інтереси фізичної особи може виключно адвокат, якщо цим Кодексом не встановлено інше.
Суд зауважує, що ця справа віднесена до категорії справ, розгляд яких здійснюється за правилами статті 264 КАС України, тобто законодавець цю категорії спорів визначив, як складну, та передбачив особливий порядок розгляду таких справ.
Отже, представником у цій справі не може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що вона є адвокатом.
Із наведеного слідує, що ОСОБА_2 не може здійснювати представництво інтересів позивача у цій справі на підставі довіреності, у тому числі подавати від імені позивача заяви про відвід.
Правовий висновок щодо представництва інтересів фізичної особи виключно адвокатом у спорах, розгляд яких здійснюється за правилами загального позовного провадження, викладений Верховним Судом в ухвалах від 12.01.2023 у справі №380/2518/22, від 02.03.2023 у справі № 640/35923/21, від 31.08.2023 у справі №380/1427/20.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
За правилами п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Частиною другою ст. 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 до заяви про відвід не додала жодних документів, які підтверджують її право на представництво інтересів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про відвід заявникові без розгляду.
Керуючись ст. ст. 43, 40, 55, 57, 167, 248 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Кисильової О.Й. у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень повернути заявникові без розгляду.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Кисильова О.Й.