ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань залишення позовної заяви без розгляду
13 березня 2025 року справа № 380/20890/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» код ЄДРПОУ 33583465, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10 (далі позивач, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ») до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35 (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/33057/13-01-04-13 від 29.07.2024, винесене ГУ ДПС у Львівській області.
Ухвалою від 15.10.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 30.10.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
До суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що строк звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення, строк звернення до суду становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Позивач пропустив місячний строк звернення до суду із цим позовом, оскільки застосовував процедуру адміністративного оскарження.
Ухвалою від 17.02.2025 суд на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної зави без руху, представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав до суду пояснення в яких просив суд вважати поданий позов з дотриманням строку звернення до суду.
Ухвалою від 03.03.2025 суд продовжив розгляд справи.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з такого.
Як видно з матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної палти за земельну ділянку з юридичних осіб, за наслідками якої складений Акт від 29.02.2024 № 7971/13-01-04-13-04/33583465 (далі Акт перевірки).
На підставі Акта перевірки, ГУ ДПС у Львівській області винесене податкове повідомлення-рішення від 05.04.2024 №0/15322/13-01-04-13 на суму 99148,37 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 05.04.2024 №0/15322/13-01-04-13, позивач оскаржив таке в адмністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 27.06.2024 №19743/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2024 №0/15322/13-01-04-13 в частині застосування штрафу в розмірі 466,08 грн, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі рішення ДПС України від 27.06.2024 №19743/6/99-00-06-03-02-06 та Акта перевірки від 29.02.2024 № 7971/13-01-04-13-04/33583465, ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 №0/33057/13-01-04-13, яким за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України зобов'язано ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» сплатити штраф у розмірі 99614,45 грн.
Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення - рішення винесене ГУ ДПС у Львівській області 29.07.2024 №0/33057/13-01-04-13.
Пунктом 55.1 статті 55 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Згідно із статтею 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (підпункто 60.1.2 пункту 60.1).
У відповідності до підпунктом 60.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
На підставі п. 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204 «Податкові повідомлення-рішення» згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд встановив, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 05.04.2024 №0/15322/13-01-04-13 було частково скасовано ДПС України під час проведення процедури його адміністративного оскарження, внаслідок чого 29.07.2024 ГУ ДПС у Львівській області складене нове податкове повідомлення-рішення №0/33057/13-01-04-13 на суму 99148,37 грн.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.
У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.
Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Отже, предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення складене ГУ ДПС у Львівській області від 29.07.2024 №0/33057/13-01-04-13 щодо якого не застосовувалася процедура адміністративного оскарження.
До суду з позовом про оскарження податкове повідомлення-рішення складене ГУ ДПС у Львівській області від 29.07.2024 №0/33057/13-01-04-13 позивач звернувся 10.10.2024, тобто з дотриманням шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії, слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 248, 256, 294 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Суддя Мричко Н.І.