Іменем України
13 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13935/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом адвоката Ковальчук Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним та скасування наказу від 16.03.2022, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
20.08.2022 представником позивача адвокатом Ковальчук Іриною Валеріївною через підсистему Електронний суд подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції в Київській області № 49 о/с від 16.03.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0055279), інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області;
- поновити ОСОБА_1 (0055279) на посаді інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області з 16.03.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0055279) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.2022 до дня фактичного поновлення на посаді.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач проходив службу в Національній поліції України з 07.11.2015. Наказом від 17.02.2021 № 48 о/с позивача призначено на посаду інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області.
Наказом начальника ГУНП в Київській області від 16.03.2022 № 49 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Підставою для прийняття наказу про звільнення № 49 стали наказ Головного управління № 56 від 14.03.2022, порушення присяги на вірність Українському народові та Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Позивач проходив службу у відділі поліції зони Чорнобильської АЕС та станом на 24.02.2022 перебував поза межами розташування підрозділу. Російські війська зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташовану біля самого кордону з Республікою Білорусь, у перший день вторгнення, 24.02.2022.
Про неможливість повернутися позивач повідомив безпосереднє керівництво. В кінці квітня 2022 року позивачу не було нараховано заробітну плату. У розмові з колегами позивачу стало відомо про його начебто звільнено з лав Національної поліції.
На адвокатський запит відповідач листом № 2180/109/01/12-2022 від 07.06.2022 відмовив у наданні документів щодо звільнення ОСОБА_1 , посилаючись на обмеження конституційних прав і свобод у період дії воєнного стану в Україні.
13.07.2022 представник позивача подав до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення доказів (справа № 640/10792/22) та 04.08.2022 позивач отримав від відповідача клопотання про долучення матеріалів у справі № 640/10792/22, який надісланий поштовим відправленням 0304702998327.
Серед вказаних матеріалів, наявні Наказ про звільнення № 49, копія трудової книжки з відмітками про звільнення позивача та витяг з наказу начальника ГУНП в Київській області від 14.03.2022 № 56 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області».
Звільнення з лав Національної поліції вважає незаконним.
Відповідачем відзив на позов не надано але через підсистему Електронний суд надано докази, витребувані судом.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 на виконання Закону України № 2825-ІХ від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 він з 07.11.2015 проходив службу в поліції (арк.спр. 11, 16).
Наказом начальника ГУНП в Київській області № 291 від 14.03.2022 призначено проведення службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників ГУНП в Київській області, утворено дисциплінарну комісію.
Підставою для видання наказу № 291 від 14.03.2022 стало, зокрема, доповідна записка начальника Вишгородського районних управлінь поліції ГУНП в Київській області Романа Бежук про неприбуття на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу та інших визначених місцях працівників поліції, зокрема, інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Відсутність ОСОБА_1 на службі з 24.02.2022 по 14.03.2022 підтверджено актом, складеним та підписаним 14.03.2022 начальником Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Бежук Р.В., заступником начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Обжелянським Я.І. та заступником начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Паладійчуком Р.І.
Згідно акту від 14.03.2022, складеному комісією у складі начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Бежука Р.В., т.в.о начальника СКЗ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Винника О.С. та т.в.о заступника начальника управління - начальника відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Київській області майора поліції Кальченка О.В. окремим працівникам Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, у тому числі і ОСОБА_1 , в телефонному режимі було неодноразово повідомлено та запропоновано прибути до Вишгородського РУП ГУ (м. Вишгород, вул. Кургузова, 3) для надання письмових пояснень по факту невиходу на службу, однак останній у телефонному режимі повідомив, що прибувати для написання письмових пояснень не буде.
Згідно пояснень, відібраних під час проведення службового розслідування, від начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Бежука Р.В., т.в.о начальника СКЗ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Винника О.С., заступника начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Обжелянського Я.І., начальника відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Чумака С.В., т.в.о начальника СКЗ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Винника О.С., начальника ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Войтенка О.Г. у порушення вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу та інших визначених місцях не прибув, серед інших працівників поліції, також і інспектор сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 . При цьому, в наведених письмових поясненнях зазначено, що вказаного працівника поліції було неодноразово повідомлено та попереджено про необхідність з'явитися за місцем роботи для несення служби, а у подальшому, під час проведення службового розслідування - про необхідність надання пояснень, однак останній у телефонному режимі повідомив, що прибувати до місця несення служби та надавати пояснення не бажає і про причини таких відмов не повідомив.
За результатами службового розслідування начальником ГУНП в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим 14.03.2022 затверджено висновок службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУНП в Київській області, які виразилися у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до зазначеного висновку службового розслідування від 14.03.2022 дисциплінарною комісією встановлено, що інформація, викладена у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів ГУНП в Київській області, які виразилися у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, щодо відсутності на службі інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у період часу з 24.02.2022 по 14.03.2022, підтвердилася.
Висновок службового розслідування містить пропозицію: за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2 частини 3 статті 1, статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразились у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02 по 14.03.2022 для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпеченням публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (пункт 16 Висновку).
Час невиходу на службу без поважних причин зазначеного працівника ГУНП в Київській області визнати прогулом.
Наказом начальника ГУНП в Київській області № 56 від 14.03.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області, за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися в недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02 по 14.03.2022 для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Київській області № 49 о/с від 16.03.2022 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0055279) інспектора сектору моніторингу відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. Підстава: наказ Головного управління № 56 від 14.03.2022, порушення Присяги на вірність Українському народові та Указу президента від 24.02.2022 № 64/2022.
Згідно копії розписки, наданої представником відповідача, ОСОБА_1 отримав в управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Київській області трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 , копію наказу про звільнення № 49 о/с від 16.03.2022, отримав у день звільнення, проте в розписці відсутня дата складання її складання, отже зі змісту розписки не можливо встановити точну дату вручення спірного наказу позивачу.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із частиною третьою статті 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною четвертою статті 59 Закону №580-VIII передбачено, що видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша статті 13 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга статті 13 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до положень частин першої - третьої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контрактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його направлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.
У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).
З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2022 на підставі доповідних записок начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУНП в Київській області, які виразилися у порушені вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», начальником Головного управління Національної поліції в Київській області видано наказ № 291 «Про призначення службового розслідування», яким призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників ГУНП в Київській області та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України, значна кількість поліцейських структурних та відокремлених підрозділів ГУНП в Київській області, зокрема, і позивач, безпідставно не вийшли на службу у період з 24.02.2022 по 14.03.2022. На попередження керівництва про необхідність з'явитися за місцем роботи для несення служби, у телефонному режимі повідомили, що прибувати до місця несення служби не бажають та причини такого не прибуття не повідомили.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
У зв'язку з чим, з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим з 24.02.2022.
Однак, позивач був відсутній на службі за місцем дислокації підрозділу, в якому проходить службу, та не виконував свої функціональні обов'язки, зокрема, у період з 24.02.2022 по 14.03.2022.
Факт невиходу позивача на службу у період з 24.02.2022 по 14.03.2022 підтверджується, актом про відсутність на службі від 14.03.2022, доповідною запискою начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Романа Бежука, поясненнями від 14.03.2022 начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Бежука Р.В., т.в.о начальника СКЗ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 , заступника начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , начальника відділу поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Чумака С.В., т.в.о начальника СКЗ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Винника О.С., начальника ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Войтенка О.Г.
Відтак, проаналізувавши наведене з огляду на встановлені обставини в справі, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та неналежного проведення службового розслідування.
Матеріалами справи достовірно підтверджується факт відсутності позивача на службі в робочий час в період воєнного стану в Державі, а відтак, висновок відповідача про неприбуття позивача на службу без поважних причин у період з 24.02.2022 по 14.03.2022 є обґрунтованим.
Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18, від 15.04.2021 у справі №240/2677/20.
Як вбачається з висновку службового розслідування обставин, що пом'якшують відповідальність позивача, не встановлено.
У рішенні Конституційного Суду України № 1-6/2018 від 27.02.2018 зазначено: «У Доповіді «Верховенство права», яка схвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття «законних очікувань») (пункт 48). Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини».
Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір'я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
Дослідивши вищенаведені обставини службового розслідування, суд приходить до висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а і з врахуванням реального військового стану в Державі.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем процедури службового розслідування та не повідомлення його про проведення службового розслідування, суд ставиться критично, оскільки згідно акту відмови від надання письмових пояснень вих. №147/109/15-2022 від 14.03.2022, зокрема, позивачу було неодноразово повідомлено та запропоновано прибути до Вишгородського РУП ГУ (м. Вишгород, вул. Кургузова, 3) для написання письмових пояснень по факту невиходу на службу, однак позивач у телефонному режимі повідомив, що прибувати для написання письмових пояснень не буде.
Суд вказує, що відповідач вжив усіх необхідних та можливих, в умовах воєнного стану, заходів з метою повідомлення особи про дисциплінарне провадження.
Крім того, прийняття позивачем рішення залишитися з рідними в місті, де проходили активні бойові дії, задля їх безпеки, не є для поліцейського поважною причиною для неприбуття до місця несення служби.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних наказів діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову адвоката Ковальчук Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним та скасування наказу від 16.03.2022, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива