Іменем України
13 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11320/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2022 про відкриття виконавчого провадження №69314608.
В обґрунтування вимог зазначено, що постановою від 30.06.2022 відповідачем відкрито ВП № 69314608 зі стягнення з Публічного акціонерного товариства " ВІЕЙБІ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВІЕЙБІ БАНК" штрафу в розмірі 5100,00 грн на користь відповідача.
19.03.2015 прийнято постанову № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку».
Зазначено, що ліквідаційна процедура банку є завершеною в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач зазначає, що підтвердженням того, що уповноважена особа не є боржником у ВП № 69314608 є таке:
відсутня інформація у виконавчому документі та в автоматизованій системі виконавчих проваджень про дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, прізвище, ім'я та по-батькові уповноваженої особи;
наявна інформація у виконавчому документі та в автоматизованій системі виконавчих проваджень про ідентифікаційний код юридичної особи «19017842» ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Позивач вважає, що боржником у даному виконавчому провадженні має бути саме банк, який виводиться з ринку/ліквідується.
Таким чином, на думку позивача, наявність у виконавчому провадженні коду ЄДРПОУ та найменування неплатоспроможного банку вказує на те, що зобов'язання стороною є саме ПАТ "ВіЕйБі Банк", а відтак зазначення у виконавчому документі додаткової інформації про орган управління - Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" не змінює суті самого виконавчого документа, який стосується юридичної особи та є цілком коректним, оскільки на виконання ч.3 ст. 92 ЦК України Уповноважена особа ПАТ "ВіЕйБі Банк" виступає від імені та в інтересах цього неплатоспроможного банку.
Крім того, позивач зазначає, що державним виконавцем 30.06.2022 при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження № 69314608 було порушено п. 4, 11 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято справу до провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу строк для усунення її недоліків
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 продожено розгляд справи.
Від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження № 69314608. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
20.10.2021 державним виконавцев винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67188223 з примусового виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданого 11.10.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі №456/4510/15-ц на суму 5043.23 дол. США, що еквівалентно 112142.81 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таких що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою державного виконавця від 31.05.2022 за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» штраф у розмірі 5100 грн.
На підставі зазначеної постанови № 67188223, виданої 31.05.2022 Шевченківським ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн, постановою від 30.06.2022 відкрито ВП №69314608.
Боржником у постанові від 30.06.2022 про відкриття ВП №69314608 зазначено Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частини перша статті 13 Закону № 1404-VIII).
Пункти 3, 4 частини першої та пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII покладають на державного виконавця обов'язок перевірки наявності у виконавчому документі та зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження для фізичних осіб - реєстраційного номера облікової картки платника податків, для юридичних осіб - код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини другої розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону, виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові.
На виконання статей 97, 99 ЦК України, пункту 1 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку ліквідаційної процедури щодо банку, у випадку делегування повноважень, уповноважена особа здійснює повноваження органу управління банку.
Уповноважена особа Фонду поєднує у собі ряд функцій, у тому числі публічних та приватноправових. У адміністративних спорах Уповноважена особа Фонду виступає стороною провадження саме як суб'єкт владних повноважень. Однак, усі дії Уповноваженої особи Фонду, у тому числі і публічні, спрямовані на здійснення процедури виведення з ринку/ліквідації банку.
Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, у відповідності до положень частини другої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проводиться за рахунок банку в межах кошторису витрат.
Тобто, Уповноважена особа Фонду, діючи як суб'єкт владних повноважень, використовує для реалізації покладених на неї функцій та завдань фінансовий інструмент підконтрольного банку.
Боржником у виконавчому провадженні, у відповідності до абзацу 2 частини дрругої статі 15 Закону № 1404-VIII є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята на підставі постанови № 67188223, виданої 31.05.2022 Шевченківським ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн.
В свою чергу, вищезазначена постанова прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданого 11.10.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі №456/4510/15-ц на суму 5043.23 дол. США, що еквівалентно 112142.81 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таких що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, встановлено, що боржником є саме ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Оскільки, боржником за виконавчим документом є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, а не сам банк, у державного виконавця були відсутні законні підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання чи закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог пунктів 4 та 19 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи позивача щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки Національним банком України прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатора банку, суд вважає незмістовними з таких підстав.
Як встановлено судом, боржником у виконавчому провадженні № 69314608 є ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», тобто, посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (фізична особа), яка уповноважена Фондом здійснювати процедуру управління з ліквідації юридичної особи, а не юридична особа банк.
Як вже зазначалось вище, виконавчий документ підлягає поверненню без прийняття до виконання чи виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ.
Водночас, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Тож, виходячи з положень спеціального законодавства, суд зазначає, що уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Відтак, суд дійшов висновку, що «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як одна особа.
Таким чином, враховуючи те, що в межах виконавчого провадження боржником є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банк, з огляду на що, пункти 4, 11 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII не розповсюджуються на особу, яка здійснює функції з управління ліквідації банку, натомість, вказані норми підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто, юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію, тому, доводи позовної заяви в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 КАС України, суд
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.06.2022 про відкриття виконавчого провадження №69314608 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. Борзаниця