13 березня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/660/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 , максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність) після проведеного нового перерахунку пенсії на виконання рішення суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.02.2023 та в подальшому з 01.03.2024 (з урахуванням нарахованої індексації) виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 №340/6506/24 частково задоволено його позовні вимоги до ГУ ПФУ в Кіровоградській області: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки; - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №7157/1 від 28.05.2024, виданої станом на 01.01.2023 року, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 34986,03 грн., але фактичний розмір пенсії до виплати був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та склав 23610,00 грн.
Позивач вказує, що звертався до відповідача 09.01.2025 із заявою про проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, але у задоволенні заяви було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.02.2025 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.20).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки розмір пенсії позивача (34986,03грн) на даний час перевищує максимальний (23610,00 грн), а тому виплата такої пенсії проводиться в межах максимального розміру (а.с.22-24).
Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з позицією відповідача та просив позов задовольнити (а.с.79-83).
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно матеріалів пенсійної справи позивача він перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.15,16).
Пенсія призначена в 1993 р. у розмірі 80 % грошового забезпечення (а.с.39).
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 №340/6506/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122808085), яке набрало законної сили 06.12.2024, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки; - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №7157/1 від 28.05.2024, виданої станом на 01.01.2023 року, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 34986,03 грн., що складає 80% грошового забезпечення, але фактичний розмір пенсії до виплати був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та склав 23610,00 грн. (а.с.9).
Не погодившись з вказаними діями відповідача позивач 09.01.2025 звернувся до відповідача із заявою про проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром (а.с.12,13).
Листом від 24.01.2025 відповідач відмовив у задоволенні заяви мотивуючи, зокрема, це тим, що рішення суду не містить зобов'язання щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром (а.с.14).
Позивач, не погоджуючись з такими діями, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач, призначаючи та виплачуючи позивачеві пенсію виходив з 80% грошового забезпечення позивача на час призначення пенсії, але в подальшому, обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі ст.2 Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. №3668-VІ (в редакції Закону України від 24.12.2015 за №911-VІІІ) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
Таким чином, суд вважає, що позов слід задовольнити в частині щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії позивачеві максимальним розміром з 01.02.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.02.2023 та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд зазначає, що вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати подальшу виплату з 01.03.2024 пенсії позивачеві, спрямовані на майбутнє, натомість судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права, відповідне порушення повинно мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. До завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася в суд, а саме захист такого права, порушення якого вже настало. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а зазначена частина вимог спрямована на майбутнє, шляхом зобов'язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було.
Щодо посилань відповідача на те, що фінансування на виплату пенсій здійснюється Пенсійним фондом на центральному рівні безпосередньо, суд вважає такими, що не стосується предмету доказування у даній справі, адже судом вирішується спір з приводу неправомірного обмеження розміру пенсії позивача, а не спір з приводу фінансування такої пенсії. Більш того, той факт, що фінансування пенсій в Україні здійснюється на центральному рівні через Пенсійний фонд не може позбавити позивача права на отримання пенсійних виплат в належному розмірі.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо вимоги допустити до негайного виконання рішення суду в межах платежу за один місяць суд зазначає, що в даній справі не здійснюється розрахунок щомісячних платежів на користь позивача та не вирішується питання щодо їх стягнення, а тому відсутні правові підстави для застосовування положень п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статями 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження перерахованої з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 , максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність) після проведеного нового перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.02.2023 (з урахуванням нарахованої індексації) виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК